Дисертації | Dissertations

У дисертаційному дослідженні розв’язане важливе завдання у галузі знань публічного управління та адміністрування щодо впливу організаційної культури на адміністративну ефективність, що дає теоретико-прикладні основи дослідження публічного сектору. Вивчення організаційної культури та її впливу на ефективність організації є загальноприйнятою сферою досліджень. Однак залишається значна прогалина в розумінні цих відносин у державному секторі, особливо в регіонах, що характеризуються унікальним соціально-політичним контекстом, таким як Іракський Курдистан. Оскільки Іракський Курдистан продовжує долати виклики, пов’язані з управлінням, державним управлінням і соціально-економічним розвитком, державний сектор відіграє вирішальну роль у забезпеченні стабільності та зростання. Тому розуміння того, як організаційна культура впливає на ефективність державних установ у цьому регіоні, є своєчасним і життєво важливим. Організаційна культура охоплює цінності, переконання та поведінку, які формують спосіб роботи в організації. У державному секторі ці культурні елементи є особливо критичними, оскільки вони можуть впливати на все, від процесів прийняття рішень до мотивації працівників і надання державних послуг. Враховуючи складність державного сектора в Іракському Курдистані, на який впливають як місцеві традиції, так і ширша політична динаміка, вивчення взаємозв’язку між культурою та продуктивністю є важливим для підвищення ефективності організації. Це дослідження є особливо актуальним, оскільки воно стосується кількох ключових питань. По-перше, він заповнює прогалину в літературі, надаючи емпіричне розуміння регіону, який був значною мірою недостатньо представлений в організаційних дослідженнях. По-друге, дослідження зосереджено на державному секторі, сфері, де узгодження між організаційною культурою та продуктивністю може мати значні наслідки для управління, громадської довіри та якості послуг. Нарешті, результати цього дослідження мають потенціал для інформування політиків і державних адміністраторів в Іракському Курдистані, пропонуючи стратегії для культивування позитивної організаційної культури, яка покращує результати продуктивності. Оскільки Іракський Курдистан продовжує розвивати свої державні інституції, це дослідження пропонує критичний аналіз факторів, які можуть стимулювати або перешкоджати успіху організації. Актуальність цього дослідження полягає в його потенціалі сприяти як академічним знанням, так і практичним застосуванням, забезпечуючи основу для розуміння та покращення ефективності організації в контексті, який одночасно є складним і розвивається. Зосереджуючись на державному секторі, це дослідження підкреслює важливість організаційної культури як важеля для підвищення ефективності, підзвітності та надання послуг у регіоні, де ці результати мають першочергове значення. Об’єктом дослідження є організації публічного сектору. Предметом дослідження є вплив організаційної культури на адміністративну ефективність. Методи дослідження. Методологічна основа цієї дисертації побудована на поєднанні аналітичних підходів, загальнонаукових методів і спеціалізованих методів дослідження, які відповідають цілям дослідження та дослідницьким питанням. Дослідження використовує класифікаційно-аналітичний підхід і групування для класифікації різних аспектів організаційної культури та її впливу на продуктивність. Розроблено та застосовано моделі та методи оцінки діяльності організацій у державному секторі. У дослідженні також використано метод експертних оцінок та комплексний підхід до визначення ключових показників, що впливають на ефективність організаційної культури. Це підтверджується теорією прийняття управлінських рішень, методами імітаційного експерименту та методами математичної статистики. Крім того, багатокритеріальні методи оцінки використовуються для оцінки ефективності організації, особливо в контекстах, що характеризуються двозначністю та невизначеністю, що відображає складність державного сектора в Іракському Курдистані. Емпіричні висновки дисертації отримані на основі застосування статистичних методів, методів прогнозування та кореляційно-регресійного аналізу. Вони доповнюються використанням спеціалізованих програмних пакетів для обробки даних, які підвищують точність і надійність результатів. Цей методологічний підхід забезпечує ретельний аналіз взаємодії між організаційною культурою та продуктивністю, надаючи цінну інформацію як для академічних досліджень, так і для практичного застосування в державному секторі. Метою дослідження є аналіз та оцінка впливу організаційної культури на ефективність організацій публічного сектору, а також визначення ключових культурних чинників, які сприяють підвищенню ефективності організації в цьому конкретному контексті. Завданнями дисертаційного дослідження є визначення домінуючої організаційної культури в організаціях публічного сектору, зокрема в регіоні Іракського Курдистану; дослідження впливу організаційної культури чи культур на ефективність організацій публічного сектору; аналіз взаємозв'язку між різними стилями лідерства та переважаючою організаційною культурою; дослідження ставлення співробітників до існуючої організаційної культури та її вплив на їх результативність; оцінювання ефективності існуючої організаційної культури за допомогою Instrumentational Culture Assessment Instrument; розробка рекомендацій щодо підвищення організаційної культури для покращення діяльності державного сектору Іракського Курдистану. Наукова новизна отриманих результатів: - дисертація містить новаторський аналіз впливу організаційної культури на ефективність організацій публічного сектору в унікальному соціально-політичному контексті Іракського Курдистану. Зосереджуючись на регіоні, який був недостатньо представлений в організаційних дослідженнях, дослідження заповнює значну прогалину в існуючій літературі. - дослідження представляє нову концептуальну основу, яка адаптує та розширює інструмент оцінки організаційної культури (OCAI) до конкретних умов Іракського Курдистану. Ця адаптація враховує чітку культурну, політичну та організаційну динаміку регіону, дозволяючи точніше та релевантніше оцінювати організаційну культуру. - дослідження визначає та класифікує переважаючі культурні типи в організаціях публічного сектору в Іракському Курдистані, пропонуючи детальне розуміння того, як ці культурні аспекти впливають на ефективність організації. Ця класифікація дає нове розуміння культурних факторів, які стимулюють або перешкоджають організаційній ефективності в постконфліктному суспільстві. - за допомогою емпіричного аналізу дослідження виявляє значні розбіжності між поточним і бажаним станом організаційної культури, сприйнятим працівниками публічного сектору. Цей висновок підкреслює потенційні сфери культурної трансформації та надає дієві рекомендації щодо узгодження організаційної культури з бажаними результатами продуктивності. - дисертація робить внесок у ширшу область організаційних досліджень, досліджуючи перетин культурної ідентичності, управління та діяльності державного сектора в регіоні, що розвивається та політично складному. Це демонструє, як культурне збереження та адаптація можуть співіснувати в рамках сучасного державного управління. - завдяки інтеграції якісних і кількісних методів дослідження, включаючи інтерв'ю та опитування, дослідження пропонує всебічну оцінку стилів лідерства, ставлення працівників і практик управління в державному секторі. Цей змішаний підхід підвищує надійність висновків і забезпечує глибше розуміння культурної динаміки. - результати цього дослідження мають практичне значення для політиків і лідерів державного сектора в Іракському Курдистані. У дослідженні пропонуються стратегічні рекомендації щодо сприяння більш сприятливій та ефективній організаційній культурі, яка зрештою може покращити управління, надання послуг і загальну ефективність державного сектору в регіоні. Перший розділ представляє дослідження, встановлюючи контекст для дослідження, зосереджуючись на державному секторі в унікальному соціально-політичному ландшафті Іракського Курдистану. У ньому окреслюється проблема дослідження, наголошується на необхідності дослідити, як організаційна культура впливає на продуктивність у цьому регіоні. У розділі також представлені цілі дослідження, гіпотези та ключові дослідницькі питання, якими керується дослідження. Крім того, він надає обґрунтування дослідження, підкреслюючи його значення як для академічних знань, так і для практичних застосувань у підвищенні ефективності державного сектора. Також обговорюються етичні міркування, обмеження дослідження та загальна структура дисертації. Другий розділ заглиблюється в теоретичні основи організаційної культури, оглядаючи ключові моделі та рамки, які були розроблені та застосовані в різних контекстах. У цьому розділі досліджується історичний розвиток досліджень організаційної культури та розглядаються різні теоретичні точки зору, в тому числі Хофстеде, Шейна, Кемерона та Куїна, серед інших. У ньому також обговорюється роль організаційної культури в підвищенні або перешкоджанні продуктивності, особливо в державному секторі. Особливу увагу приділено специфічній культурній динаміці регіону Іракського Курдистану, визначенню прогалин у літературі, які це дослідження прагне вирішити. Розділ завершується узагальненням літератури, що забезпечує основу для методології дослідження та аналізу. У третьому розділі представлено методологію дослідження, зосереджену на адаптації Інструменту оцінки організаційної культури (OCAI) до контексту Іракського Курдистану. У цьому розділі детально описано дизайн дослідження, стратегії збору даних і методи аналізу даних, які використовуються для оцінки організаційної культури та її впливу на продуктивність. У ньому обговорюються проблеми та обмеження, з якими доводиться стикатися під час процесу дослідження, включаючи адаптацію моделі OCAI до унікального соціально-політичного середовища регіонального уряду Курдистану (КРГ). У розділі також розглядаються етичні міркування та надається обґрунтування обраного методологічного підходу, гарантуючи, що дослідження є суворим і відповідним контексту. Розділ четвертий присвячений аналізу первинних даних, зібраних під час опитувань та інтерв’ю зі співробітниками та керівниками різних організацій державного сектора в Іракському Курдистані. У цьому розділі порівнюється поточна та бажана організаційна культура, стилі лідерства та ставлення працівників. Він містить детальний аналіз ключових аспектів, таких як домінуючі організаційні характеристики, методи управління, організаційний клей, стратегічні акценти та критерії успіху. Результати виявили значні розбіжності між існуючою організаційною культурою та бажаним культурним станом, який бажають працівники, пропонуючи зрозуміти сфери, де потрібна культурна трансформація. У цьому розділі також перевіряються гіпотези дослідження, надаючи емпіричні докази на їх підтвердження або спростування. У п’ятому розділі об’єднані результати огляду літератури та первинних досліджень, щоб запропонувати комплексний аналіз ефективності організаційної культури в державному секторі Іракського Курдистану. У цьому розділі порівнюється організаційна культура організацій державного сектору в Іракському Курдистані та Україні з використанням системи культурних вимірів Хофстеда. Він досліджує, як культурні відмінності впливають на організаційні структури, стилі лідерства, моделі спілкування та поведінку працівників в обох регіонах. У розділі також обговорюються наслідки цих висновків для діяльності державного сектору, надаючи стратегічні рекомендації щодо підвищення ефективності організації шляхом культурної адаптації та трансформації. Останній розділ - висновки, підсумовує ключові висновки дослідження та обговорює їхні наслідки для керівництва та політики в державному секторі Іракського Курдистану. Він підкреслює важливість узгодження організаційної культури з цілями ефективності для підвищення ефективності державного сектора. У розділі також висвітлюється внесок дослідження в існуючий масив знань про організаційну культуру та пропонуються рекомендації для майбутніх досліджень. Надаються пропозиції щодо практичних втручань, спрямованих на сприяння сприятливішій та ефективнішій організаційній культурі в державному секторі, а також пропозиції щодо подальшого вивчення культурної динаміки в різних регіональних та організаційних контекстах. Практичне значення отриманих результатів у цій дисертації полягає в їх потенційному застосуванні для підвищення ефективності організації в державному секторі Іракського Курдистану. Отримані результати надають цінну інформацію для керівників організацій і політиків, пропонуючи глибше зрозуміти, як організаційна культура впливає на продуктивність. Дослідження визначає конкретні культурні аспекти, які мають вирішальне значення для підвищення ефективності, задоволеності працівників і загальної ефективності організації. регіону, що призведе до більш ефективних методів управління та кращого узгодження між цілями організації та цінностями працівників. Впроваджуючи рекомендації, отримані в результаті цього дослідження, організації державного сектору в Іракському Курдистані можуть сприяти більш позитивній організаційній культурі, яка підтримує стале зростання та покращує надання послуг. Результати дослідження також роблять внесок у ширшу сферу організаційних досліджень, пропонуючи емпіричні дані з відносно недостатньо дослідженого регіону, збагачуючи таким чином глобальне розуміння взаємозв’язку між культурою та продуктивністю в державному секторі.