Психологічні чинники розвитку самостійності в юності

Пособілов М. Психологічні чинники розвитку самостійності в юності : кваліфікаційна робота магістра : 053 Психологія / наук. кер. Н. М. Дембицька. Київ, 2025. 126 с.

Наукова новизна дослідження: отримані в ході дослідження результати дозволяють доповнити наявні наукові уявлення про феномен особистісної самостійності юнацтва. На основі опрацьованих наукових джерел нами розроблено теоретичну модель психологічних чинників розвитку автономності молоді, яка інтегрує особистісні риси, суб’єктивне благополуччя та соціально-психологічні умови; уточнено поняття особистісної самостійності в юності через його структурні компоненти та детермінанти (запропоновано робоче визначення, що враховує як незалежність, так і самовизначення особистості); показано вікові особливості автономності: підтверджено статистично значуще зростання рівня особистісної самостійності від пізньої юності (21–24 роки) порівняно з ранньою (15–20 років), що відображає закономірність розвитку автономності на порозі дорослого життя; доводено наявність зв’язків між індивідуально- психологічними чинниками та автономністю. Результати розширюють наукові уявлення про детермінацію особистісної автономії та закладають основу для подальших досліджень у цьому напрямку.
Практична значущість дослідження: на основі результатів дослідження розроблено програму психологічного тренінгу для розвитку особистісної самостійності у юнаків та дівчат. Ця програма містить систему вправ і групових дискусій, спрямованих на підвищення відповідальності, впевненості в собі, навичок самостійного прийняття рішень та навичок, необхідних для позитивного досвіду соціалізації (задля формування та підтримки позитивних відносин з оточуючими). Запропонований тренінг може бути впроваджений практичними психологами у закладах середньої освіти (для старшокласників) та у закладах вищої освіти (для студентської молоді) з метою сприяння розвитку автономної, зрілої особистості.