Особливості професійного благополуччя працівників сфери інформаційних технологій

Коваленко, А., Рик, Г. (2020). Features of the Professional Well-Being of Information Technologies Employees. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Психологія, 2(12), 26–33. https://doi.org/10.17721/BSP.2020.2(12).5

Наведено результати теоретико-емпіричного дослідження проблеми професійного благополуччя працівників ІТ-сфери. Професійне благополуччя визначається як інтегральне поняття, що включає як позитивні, так і негативні чинники, що розвиваються незалежно, а також психологічний стан працівника, пов’язаний з ефективністю і продуктивністю його праці та задоволеністю життям загалом. Результати емпіричного дослідження дали змогу з’ясувати, що у працівників ІТ-сфери переважає середній рівень професійного благополуччя. Виявлено, що більшість працівників мають середній рівень вираженості власної автономності, певну свободу в діяльності, почуваються компетентними до зміни середовища, для них важлива можливість професійного зростання, наявність професійних цілей, які співвідносяться з їхніми цінностями – удосконаленням свого професійного «Я». Найважливішими компонентами професійного благополуччя фахівців ІТ-сфери є професійний розвиток, формування професійних цілей і позитивних стосунків на роботі. Результати кореляційного аналізу показали, що досвід позитивно позначається на професійному благополуччі та ставленні до себе як до професіонала. Професійна автономність формується на ґрунті досвіду, позитивного підкріплення результатами діяльності, відчуття затребуваності. Свобода дій є невід’ємною рисою професійно розвинутого фахівця. Професійна компетентність набувається у процесі професійної діяльності, одночасно зростає професійне благополуччя фахівця, успішність діяльності та авторитет. Важливими для професійного благополуччя є позитивні стосунки з колективом, ставлення колег до працівника як до професіонала. Вагомим конструктом професійного благополуччя ІТ-фахівців є професійне зростання як головний предиктор зміни місця роботи. Професійна затребуваність є мотивом самореалізації у професії, а результати роботи дають змогу фахівцю відчувати себе професіоналом і учасником певної референтної групи.