Шевченків вірш "Чума" в контексті світової культури і передбачень

Яременко, В. (2025). Shevchenko's Poem "The Plague" in the Context of World Culture and Redictions. Shevchenko Studies(1 (28)), 394–417. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2025.1(28).394-417

Вступ . Твір "Чума" ще не здобувся в шевченкознавстві на належне тлумачення. Крім загальноописового сигналу про нього в "Шевченківській енциклопедії" авторства В. Смілянської, він так само лише схематично подавався або згадувався, коли мова йшла про епідемії в історії або про виражальні засоби творчості поета чи питання езистенціалізму в літературі. А проте екзистенційні проблеми для сучасної цивілізації загострюються і творчість великих письменників допомагає краще в них орієнтуватися. Метою студії є конкретніший, поглиблений аналіз твору Тараса Шевченка "Чума" для ширшого з'ясування обставин його написання, ідейного спрямування, зв'язку із сучасністю, для доповнення коментарів.
Методи. Застосовується в основному текстологічно-лексичний аналіз твору із залученням окремих положень психології та філософії, особливо екзистенціалізму.
Результати. У статті висловлюються міркування стосовно джерельної бази і обставин написання твору "Чума". Згадується, якою мірою епідемії чуми знаходили відображення у світовій культурі, особливо літературі. Автор, зокрема, зіставляє цей вірш із творами О. Пушкіна і однойменним романом французького письменника та філософа-екзистенціаліста Альбера Камю і, відповідно, вводить його текст у систему філософії існування, або екзистенціалізму. Її принципи в ньому настільки яскраво виражені, що саме з Шевченка треба фіксувати зародження екзистенційних мотивів у творчості новітніх українських письменників. Автор намагається спростувати категоричність твердження про домінуюче виражально-чуттєве, а не дидактичне спрямування вірша.
Висновки. Аналіз приводить до висновку, що твір "Чума" можна вважати шедевром світової літератури. І саме за вміння досконалими художніми засобами не тільки яскраво подати деякі положення екзистенціалізму, а й окреслити новий аспект в його розвитку. За допомогою поширеного і звично використовуваного образу чуми як алегорії і метафори Шевченко застерігає, що існування людства може припинитися і без людських намірів та дій (зокрема воєн), і в умовах постійних і несподіваних загроз для людства треба не чинити зла і по можливості творити добро, тобто жити по-християнськи.