ФУНКЦІОНАЛЬНА СТРУКТУРА ДОСУДОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ У КПК ФРАНЦІЇ ТА УКРАЇНИ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Михайлюк, А. М. (2018). Functional structure of pre-trial investigation in the criminal process of France and Ukraine (comparative legal research). Вісник кримінального судочинства(1), 170–180.

Питання структури досудового розслідування України набуває вкрай важливого та ключового значення як для науки, законотворчості та практики в цілому. Адже, сучасна модель досудового слідства системно підтверджує та явно демонструє свою неефективність у частині досягнення завдань кримінального провадження у поєднанні з численними порушеннями прав людини і громадянина. Сучасний етап розвитку кримінального процесу має ґрунтуватись на вирішенні двоступеневого завдання, а саме: у побудові ефективної, економічної у достатній мірі швидкій процедурі досудового розслідування при гарантуванні та дотриманні взятих на себе зобов’язань забезпечення основоположних прав людини і громадянина. Мета статті полягає у проведенні системно-порівняльного дослідження функціональних структур досудового розслідування Франції та України, виявити суттєві розбіжності у побутові моделей досудового розслідування, з’ясувати місце слідчого та його призначення в кримінальному процесі України. На основі отриманих результатів дослідження запропонувати напрями подальшого вдосконалення національного законодавства у частині нормативної регламентації здійснення досудового розслідування.
На підставі проведеного аналізу юридичних моделей досудового розслідування Франції та України констатується, що слідчий за КПК України виконує різні за своєю юридично-правою природою функції з кримінального переслідування, розслідування, у поєднанні з окремими елементами захисту, що негативно позначається на досягненні завдань кримінального провадження. Внаслідок зосередження нетипових і непритаманних повноважень слідчого породжується обвинувальний ухил його діяльності з явною упередженістю до обвинуваченого. Окремо акцентується увага на невдалому нормативному розмежуванні процесуальних функцій слідчого і прокурора, де слідчий позбавлений процесуальної та організаційної самостійності, перебуваючи в умовах тиску відомчого й прокурорського контролю.
Подальшим напрямом вдосконалення кримінального процесу України має слугувати законодавча діяльність з відходження від радянської системи диференціації повноважень слідчого. Обґрунтовується запровадження незалежного, неупередженого судового слідчого в Україні з його приналежністю до судового відомства, позбавляючи прокуратуру здійснювати процесуальне керівництво за досудовим розслідуванням. Пропонується оперативно-розшукову діяльність, яка залишалась у спадок від радянської моделі досудового розслідування, ліквідувати з подальшим створенням єдиного поліцейського дізнання під керівництвом прокуратури.