Психологічні витоки корупції

Зарічанський, О. (2022). Psychological Origins of Corruption. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 2(16), 14–18. https://doi.org/10.17721/BPSY.2022.2(16).3

Зважаючи на той факт, що переважна більшість досліджень корупції реалізується в царині права й економіки, мета пропонованої статті - виокремити психологічні витоки корупції, що безпосередньо пов'язані із проблемами ефективності її подолання. Автором встановлено глибокий взаємозв'язок екзистенційних і психологічних факторів корупції, що в контексті духовної ситуації суспільства є синонімами. Зазначено, що в сучасних дослідженнях корупції позначилася тенденція розглядати це явище як "проблему макропсихології", яка не лише розкриває його соціальні, політичні, економічні аспекти, але й убачає в ньому загальну духовно-цивілізаційну проблему. Наголошено, що корупція виникає на перетині економічних, екзистенційних і психологічних факторів. Проаналізовано теоретичні підходи філософів і психологів (А. Бандури, Е. Фромма, Ж. Липовецьки й ін.) до вивчення природи сучасного споживчого суспільства та духовного самовідчуття людини в такому суспільстві. Акцентовано, що надмірне споживання є компенсатором тривоги. Потреба в цьому типі споживання походить із відчуття внутрішньої порожнечі, безнадійності, душевного сум'яття, напруженості. Підкреслено безпосередній зв'язок між споживанням і духовною нестабільністю людини. Невгамовне зростання потреб за мінімалізації етичних регуляторів стимулює знаходження різних (неетичних і неправових) форм задоволення цих потреб, що відкриває широку дорогу для корупції. Зазначено, що розгляд психологічних механізмів формування корупційної поведінки сприяє глибшому проникненню у суть цього феномена, а психологічний аналіз корупції розкриває її важливий аспект, що корениться у залежності від споживання. Така духовна недуга сучасного суспільства сприяє розвитку корупційних мотивів і, відповідно, корупційних діянь. Виокремлено три головні психологічні витоки корупційної поведінки: деривація, фрустрація та девіація. Наголошено, що дослідження корупції в межах девіантології дає найбільший позитивний ефект, оскільки в цьому випадку негативним методам боротьби з корупцією може бути протиставлений позитивний метод.