Нові напрями пошуку вуглеводнів у глибокозалеглих відкладах Дніпровсько-Донецької западини: виклики та можливості
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 лютого 2026 р.
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
112
ISSN :
1728-2713
Початкова сторінка :
89
Кінцева сторінка :
96
Цитування :
[APA 7] Вижва, С., Гафич, І., & Шабатура, О. (2026). Нові напрями пошуку вуглеводнів у глибокозалеглих відкладах Дніпровсько-Донецької западини: виклики та можливості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 1(112), 89–96. https://doi.org/10.17721/1728-2713.112.10
[ДСТУ] Вижва С., Гафич І., Шабатура О. Нові напрями пошуку вуглеводнів у глибокозалеглих відкладах Дніпровсько-Донецької западини: виклики та можливості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія. 2026. Т. 1, № 112. С. 89—96. DOI: 10.17721/1728-2713.112.10 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Присвячено актуальній проблемі стабілізації видобутку вуглеводнів в Україні через зміну підходів до геологорозвідувальних робіт у Дніпровсько-Донецькій западині (ДДЗ). На сучасному етапі більшість традиційних родовищ регіону перебувають на стадії пізньої експлуатації з виснаженням запасів понад 80 %. Метою роботи є обґрунтування необхідності переходу від пошуку класичних антиклінальних структур до системного освоєння складних неструктурних пасток та ущільнених колекторів (Tight Gas) на великих глибинах (понад 5 км).
Методи. Дослідження ґрунтується на ретроспективному аналізі еволюції геологорозвідувальних робіт у ДДЗ, що охоплює період понад 70 років. Застосовано комплексний підхід, який поєднує аналіз результатів глибокого буріння з використанням сучасних цифрових технологій: високощільної сейсморозвідки 3D (технологія Point Receiver), пружної та синхронної сейсмічної інверсії, геомеханічного моделювання та машинного навчання (AI) для автоматизованої ідентифікації нафтогазоперспективних об'єктів.
Результати. Встановлено, що подальший розвиток ресурсної бази ДДЗ пов'язаний із глибокозалеглими відкладами нижнього карбону. Виділено ключові технологічні напрями, що забезпечують успішність геолого-розвідувальних робіт у складних гірничо-геологічних умовах: перехід до пошуку літологічно обмежених та стратиграфічних пасток, виявлення зон розвитку вторинної пористості в ущільнених пісковиках та застосування горизонтального буріння з багатостадійним гідророзривом пласта. Наведено досвід компанії ДТЕК Нафтогаз, який підтверджує ефективність інтеграції геолого-технологічних даних для мінімізації ризиків при освоєнні горизонтів на глибинах 5,5–6,5 км. Оцінено потенціал нерозвіданих ресурсів нетрадиційних об'єктів ДДЗ у межах 100–150 млрд м³ газу.
Висновки. Доведено, що стратегічна зміна парадигми від "пошуку структур" до "пошуку моделей осадконакопичення та зон розвитку поліпшених колекторів" є критичною для виживання нафтогазової галузі України. Впровадження інноваційних методів обробки даних та геомеханічного супроводу буріння дає змогу не лише підтримувати рівень видобутку, а й відкривати нові типи покладів у глибоких горизонтах зрілого басейну.
Методи. Дослідження ґрунтується на ретроспективному аналізі еволюції геологорозвідувальних робіт у ДДЗ, що охоплює період понад 70 років. Застосовано комплексний підхід, який поєднує аналіз результатів глибокого буріння з використанням сучасних цифрових технологій: високощільної сейсморозвідки 3D (технологія Point Receiver), пружної та синхронної сейсмічної інверсії, геомеханічного моделювання та машинного навчання (AI) для автоматизованої ідентифікації нафтогазоперспективних об'єктів.
Результати. Встановлено, що подальший розвиток ресурсної бази ДДЗ пов'язаний із глибокозалеглими відкладами нижнього карбону. Виділено ключові технологічні напрями, що забезпечують успішність геолого-розвідувальних робіт у складних гірничо-геологічних умовах: перехід до пошуку літологічно обмежених та стратиграфічних пасток, виявлення зон розвитку вторинної пористості в ущільнених пісковиках та застосування горизонтального буріння з багатостадійним гідророзривом пласта. Наведено досвід компанії ДТЕК Нафтогаз, який підтверджує ефективність інтеграції геолого-технологічних даних для мінімізації ризиків при освоєнні горизонтів на глибинах 5,5–6,5 км. Оцінено потенціал нерозвіданих ресурсів нетрадиційних об'єктів ДДЗ у межах 100–150 млрд м³ газу.
Висновки. Доведено, що стратегічна зміна парадигми від "пошуку структур" до "пошуку моделей осадконакопичення та зон розвитку поліпшених колекторів" є критичною для виживання нафтогазової галузі України. Впровадження інноваційних методів обробки даних та геомеханічного супроводу буріння дає змогу не лише підтримувати рівень видобутку, а й відкривати нові типи покладів у глибоких горизонтах зрілого басейну.
Ключові слова :
Dnieper-Donets Basin great depths stratigraphic traps tight gas reservoirs seismic inversion geomechanical modeling artificial intelligence resource potential Дніпровсько-Донецька западина глибокі горизонти стратиграфічні пастки ущільнені колектори (Tight Gas) сейсмічна інверсія геомеханічне моделювання штучний інтелект ресурсний потенціал
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.31 MB
Контрольна сума :
(MD5):b4150b8148e210ab78fb76d160e63ed7
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International