Доцільність внесення змін у КК України шляхом заміни визначення «отруйні речовини» на «високотоксичні речовини» відповідно до законодавства ЄС
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Проданчук, М.Г.
Черняк, А.М.
Величко, М.В.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1
ISSN :
413-5372
Початкова сторінка :
120
Кінцева сторінка :
131
Цитування :
[APA 7] Проданчук, М., Черняк, А., & Величко, М. (2023). Доцільність внесення змін у КК України шляхом заміни визначення «отруйні речовини» на «високотоксичні речовини» відповідно до законодавства ЄС. Вісник кримінального судочинства, (1), 120–131. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2023.1-2/120-131
[ДСТУ] Проданчук М., Черняк А., Величко М. Доцільність внесення змін у КК України шляхом заміни визначення «отруйні речовини» на «високотоксичні речовини» відповідно до законодавства ЄС. Вісник кримінального судочинства. 2023. № 1. С. 120—131. DOI: 10.17721/2413-5372.2023.1-2/120-131 (дата звернення: 26.07.2026).
Анотація. Вітчизняні науковці зазначають, що до 2014 р. дослідження колабораціонізму в Україні більшою мірою стосувалися подій Другої світової війни і було предметом вивчення істориками, а не юристами. Історичні аспекти колабораційної діяльності і відповідальності за неї під час і після Другої світової війни висвітлені в сотнях монографій, докторських і кандидатських дисертацій, інших академічних друкованих публікацій, статей та тез виступів на наукових форумах.
Із 2014 р. у зв’язку агресією рф проти України постало питання щодо реагування на це явище, в тому числі шляхом нормативного врегулювання відповідних заходів. Проте спроби унормування законодавства про колабораційну діяльність були незавершеними, проєкти мали розмиті формулювання, не було чіткого розмежування між видами формами колабораціонізму. Прийняття Закону про колабораційну діяльність, яким Кримінальний кодекс України доповнено статею 111¹ , відбулося вже після широкомасштабного вторгнення рф в Україну 24.02.2022. Існувало кілька проєктів законів, вибір серед яких остаточного варіанту редакції відбувався в умовах дефіциту часу, текст статті Кодексу, як виявилося пізніше, не був позбавлений недоліків.
Мета статті – акцентувати увагу науковців і практиків на окремих неточностях, суперечностях, прогалинах і неузгодженостях, наявних у диспозиціях чч. 3 і 6 ст. 111¹ КК України, та сформулювати пропозиції щодо їх фахового обговорення й подальшого розгляду питання про можливість врахування при удосконаленні диспозиції вказаної статті Кодексу.
Основним результатом дослідження є розуміння того, що колабораційна діяльність протягом тривалого часу становитиме в державі й суспільстві значну соціальну і юридичну проблему. У зв’язку з цим з метою виконання завдань Кримінального кодексу України наукове дослідження її різних форм довго залишатиметься актуальним.
Вивчення змісту ст. 111¹ КК України дало змогу констатувати наявність окремих неточностей і суперечностей у диспозиціях чч. 3 та 6 цієї статті; прогалин у вітчизняному законодавстві щодо визначення окремих понять, що примушує правозастосовувачів самостійно їх тлумачити; неузгодженостей термінів, вжитих у ст. 111¹ КК України, з термінами, застосованими в законодавстві України й міжнародних нормативних актах.
Ключові слова: колабораційна діяльність, інформаційна діяльність, пропаганда, стандарти освіти, заходи політичного характеру, мета.
Із 2014 р. у зв’язку агресією рф проти України постало питання щодо реагування на це явище, в тому числі шляхом нормативного врегулювання відповідних заходів. Проте спроби унормування законодавства про колабораційну діяльність були незавершеними, проєкти мали розмиті формулювання, не було чіткого розмежування між видами формами колабораціонізму. Прийняття Закону про колабораційну діяльність, яким Кримінальний кодекс України доповнено статею 111¹ , відбулося вже після широкомасштабного вторгнення рф в Україну 24.02.2022. Існувало кілька проєктів законів, вибір серед яких остаточного варіанту редакції відбувався в умовах дефіциту часу, текст статті Кодексу, як виявилося пізніше, не був позбавлений недоліків.
Мета статті – акцентувати увагу науковців і практиків на окремих неточностях, суперечностях, прогалинах і неузгодженостях, наявних у диспозиціях чч. 3 і 6 ст. 111¹ КК України, та сформулювати пропозиції щодо їх фахового обговорення й подальшого розгляду питання про можливість врахування при удосконаленні диспозиції вказаної статті Кодексу.
Основним результатом дослідження є розуміння того, що колабораційна діяльність протягом тривалого часу становитиме в державі й суспільстві значну соціальну і юридичну проблему. У зв’язку з цим з метою виконання завдань Кримінального кодексу України наукове дослідження її різних форм довго залишатиметься актуальним.
Вивчення змісту ст. 111¹ КК України дало змогу констатувати наявність окремих неточностей і суперечностей у диспозиціях чч. 3 та 6 цієї статті; прогалин у вітчизняному законодавстві щодо визначення окремих понять, що примушує правозастосовувачів самостійно їх тлумачити; неузгодженостей термінів, вжитих у ст. 111¹ КК України, з термінами, застосованими в законодавстві України й міжнародних нормативних актах.
Ключові слова: колабораційна діяльність, інформаційна діяльність, пропаганда, стандарти освіти, заходи політичного характеру, мета.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
552.28 KB
Контрольна сума :
(MD5):cb03b1be78ce6d74eb228fd11dfd93b6
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International