Богообраність государя та його функції в ідеологічних дискусіях Московської держави (кін. XV–XVI ст.)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
1 січня 2017 р.
Автор(и) :
Лукашенко А.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(133)
ISSN :
1728-2640
Початкова сторінка :
35
Кінцева сторінка :
40
Цитування :
[APA 7] Лукашенко, А. (2017). Богообраність государя та його функції в ідеологічних дискусіях Московської держави (кін. XV–XVI ст.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія, (2(133)), 35–40. https://doi.org/10.17721/1728-2640.2017.133.2.08
[ДСТУ] Лукашенко А. Богообраність государя та його функції в ідеологічних дискусіях Московської держави (кін. XV–XVI ст.). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Історія. 2017. № 2(133). С. 35—40. DOI: 10.17721/1728-2640.2017.133.2.08 (дата звернення: 25.07.2026).
В статті з'ясовано передумови формування державної концепції "Москва-третій Рим", здійснено аналіз творів російських гуманістів на предмет місця і значення государя у виконанні месіанської ролі держави в межах концепції "Москва – третій Рим". Встановлено внесок у розвиток гуманістичної думки наступних діячів: Ф. Карпова, Ф. Куріцина, І. Грозного, А. Курбського, І. Пересвєтова. Визначено, що точка зору гуманістів здебільшого ґрунтувалася на засадах справедливості, порядку, яких правитель часто повинен був досягати непопулярними жорстокими методами управління, але не сваволею. Месіанські функції царя віддзеркалювали постать Бога, яка сприймалася на теренах Російської держави як справедлива, караюча. Встановлено спільне та відмінне між інститутом імператорської влади в Візантійській імперії та інститутом царської влади на теренах Московської держави. На теренах Візантії постать імператора ніколи не була непогрішимою, обожествлялася лише посада, діяльність можновладця піддавалася критиці. Сваволі імператора не можливо було очікувати і в силу римської правової традиції, яка стала фундаментом християнської держави. На теренах же Російської влади утвердилося месіанське розуміння влади государя, який фактично став непогрішний і правив на власний розсуд. В статті застосовано такі методи дослідження як: історико-хронологічний, ретроспективний, порівняльний, метод аналізу та синтезу.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
294.5 KB
Контрольна сума :
(MD5):e4c31bdc0f5a9ce17a1c14c1fbc54f34
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International