Аналіз чинників та потенційних шляхів фрагментації Російської Федерації

Небожак, Я.І. (2026). Аналіз чинників та потенційних шляхів фрагментації Російської Федерації. Географія та туризм, (82), 43–54. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.82.43-54

Мета роботи полягає у комплексному аналізі просторової нестабільності Російської Федерації як квазіфедеративної держави колоніально-імперського типу та виявленні чинників, що формують потенціал її територіальної фрагментації. Дослідження спрямоване на ідентифікацію ключових історико-імперських, етнополітичних, геоекономічних і воєнно-мобілізаційних детермінант дезінтеграційних процесів і формування узагальненої моделі можливих сценаріїв просторової трансформації РФ.
Методологічну основу роботи становить міждисциплінарний підхід, що поєднує інструментарій політичної географії, теорії асиметричного федералізму, етнополітичного та геоекономічного аналізу в межах постімперських студій. Застосовано метод порівняльно-історичних аналогій для зіставлення сучасної Російської Федерації з попередніми формами російської державності та іншими континентальними імперіями у фазі системної кризи. Використано аналіз етнодемографічних і соціальноекономічних показників, а також регіональний контент-аналіз інформаційних просторів із урахуванням обмежень репрезентативності після 2022 року. Для поглибленого аналізу здійснено кейс-аналіз чотирьох регіональних макрозон РФ: Північного Кавказу, Поволжя, Сибіру та Якутії, Далекого Сходу.
Результати. У результаті дослідження встановлено, що сучасна Російська Федерація перебуває у фазі стійкої просторової нестабільності, зумовленої сукупною дією імперської інерції, етнорелігійної поліцентричності та глибоких економічних диспропорцій між центром і регіонами. Доведено, що повномасштабна війна проти України виступає системним каталізатором дезінтеграційних процесів, активізуючи латентні етнічні та регіональні ідентичності й підриваючи легітимність федерального центру. Виявлено асиметричний характер прояву просторової нестабільності у різних регіональних макрозонах РФ. Запропонована інтегральна модель фрагментації демонструє мозаїчний характер дезінтеграційних процесів та різну інтенсивність реалізації сценаріїв автономізації, конфедералізації та де-факто суверенізації. Обґрунтовано домінування сценарію де-факто автономій у середньостроковій перспективі.
Наукова новизна дослідження полягає у формуванні комплексної моделі просторової нестабільності Російської Федерації, що інтегрує історико-імперські, етнополітичні, геоекономічні та воєнно-мобілізаційні чинники в єдину аналітичну рамку. Доведено, що фрагментація РФ має асинхронний і регіонально диференційований характер, зумовлений внутрішніми структурними дисбалансами.
Практичне значення результатів дослідження полягає у можливості використання запропонованої моделі для політико-географічного прогнозування трансформаційних процесів у Російській Федерації. Отримані висновки можуть бути застосовані в аналітичній та експертній діяльності, пов’язаній з оцінкою регіональних ризиків, сценаріїв безпеки та наслідків дезінтеграції постімперських держав.