Ліпіди та вторинні метаболіти кутикули листків у адаптаційних реакціях деревних рослин за дії важких металів
Тип публікації :
Автореферат
Дата випуску :
2018
Автор(и) :
Зубровська Ольга Миколаївна
Мова основного тексту :
ua
uk_UA
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Зубровська, О. М. (2018). Ліпіди та вторинні метаболіти кутикули листків у адаптаційних реакціях деревних рослин за дії важких металів [Автореф. дис. канд. біол. наук, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2060
[ДСТУ] Зубровська О. М. Ліпіди та вторинні метаболіти кутикули листків у адаптаційних реакціях деревних рослин за дії важких металів : автореф. дис. … канд. біол. наук : 09 Біологія. Київ, 2018. 22 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/123456789/2060 (дата звернення: 25.07.2026).
У дисертаційній досліджено особливості фізіологічної адаптації різних за стійкістю деревних рослин за впливу промислового забруднення з вмістом надлишку важких металів, яка реалізується через інтенсивність процесів ПОЛ, активність ліпаз та зміну компонентного складу поверхневого шару кутикули листків.
Встановлено видоспецифічне накопичення важких металів у листках рослин на різних стадіях їх морфогенезу. За рівнем акумуляції цинку, нікелю, плюмбуму і кадмію дослідні види були поділені на три групи. З’ясовано, що сумісний влив важких металів індукує розвиток вільнорадикальних реакцій, який проявляється у збільшенні рівня первинних продуктів пероксидації і ТБК-активних сполук. Доведено, що у видів з низьким акумуляційним потенціалом (U. laevis, A. hippocastanum і B. pendula) посилення вільнорадикальних процесів призводило до інгібування в 2,3-2,6 рази активності кислих форм ліпаз, а у більш стійких видів (P. bolleana, P. іtalicа і S. aucuparia) – активації їх майже в 2 рази, тоді як активність лужних ліпаз знижувалась на 20%. Вперше виявлено мінливість складу та новоутворення/деградацію певних компонентів поверхневого шару кутикули листків, що суттєво впливають на гідрофобність та проникність кутикули і забезпечують стійкість деревних рослин в умовах забруднення. Вперше показані зміни складу терпеноїдів, зумовлені перегруповуванням таких захисних сполук як евдесманові і кадинанові сесквітерпеноїди та фітанові дитерпеноїди. Вперше у складі поверхневого шару кутикули листків T. cordata ідентифіковано фітанові дитерпеноїди, а у S. aucuparia – сорбінова та парасорбінова кислоти, які раніше знаходили в плодах рослин. Отримані дані свідчать про задіяність трансформацій поверхневих ліпідів кутикули та процесів ПОЛ у адаптивних механізмах деревних рослин в умовах промислового забруднення територій важкими металами. Дослідження идоспецифічних проявів фізіологічної стійкості видів в умовах забруднення довкілля реалізовувались і на рівні морфофізіологічних реакцій рослин. На підставі визначення рівня ураження асиміляційних органів, гілок і стовбуру було розроблено і впроваджено асортимент рослин для озеленення зон сильного рівня забруднення ПАТ «Криворізький суриковий завод».
Встановлено видоспецифічне накопичення важких металів у листках рослин на різних стадіях їх морфогенезу. За рівнем акумуляції цинку, нікелю, плюмбуму і кадмію дослідні види були поділені на три групи. З’ясовано, що сумісний влив важких металів індукує розвиток вільнорадикальних реакцій, який проявляється у збільшенні рівня первинних продуктів пероксидації і ТБК-активних сполук. Доведено, що у видів з низьким акумуляційним потенціалом (U. laevis, A. hippocastanum і B. pendula) посилення вільнорадикальних процесів призводило до інгібування в 2,3-2,6 рази активності кислих форм ліпаз, а у більш стійких видів (P. bolleana, P. іtalicа і S. aucuparia) – активації їх майже в 2 рази, тоді як активність лужних ліпаз знижувалась на 20%. Вперше виявлено мінливість складу та новоутворення/деградацію певних компонентів поверхневого шару кутикули листків, що суттєво впливають на гідрофобність та проникність кутикули і забезпечують стійкість деревних рослин в умовах забруднення. Вперше показані зміни складу терпеноїдів, зумовлені перегруповуванням таких захисних сполук як евдесманові і кадинанові сесквітерпеноїди та фітанові дитерпеноїди. Вперше у складі поверхневого шару кутикули листків T. cordata ідентифіковано фітанові дитерпеноїди, а у S. aucuparia – сорбінова та парасорбінова кислоти, які раніше знаходили в плодах рослин. Отримані дані свідчать про задіяність трансформацій поверхневих ліпідів кутикули та процесів ПОЛ у адаптивних механізмах деревних рослин в умовах промислового забруднення територій важкими металами. Дослідження идоспецифічних проявів фізіологічної стійкості видів в умовах забруднення довкілля реалізовувались і на рівні морфофізіологічних реакцій рослин. На підставі визначення рівня ураження асиміляційних органів, гілок і стовбуру було розроблено і впроваджено асортимент рослин для озеленення зон сильного рівня забруднення ПАТ «Криворізький суриковий завод».
Галузі знань та спеціальності :
09 Біологія
091 Біологія та біохімія
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.45 MB
Контрольна сума :
(MD5):378d858aad06518a0d0bf1ee7e7e9c29
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International