Історія та музика в біофікційному романі "Всі ранки світу" Паскаля Кіньяра

Савич, О. (2024). Історія та музика в біофікційному романі "Всі ранки світу" Паскаля Кіньяра. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1 (35)), 78-81. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2024.35.13

Вступ. Досліджується специфіка репрезентації історії в романі "Всі ранки світу" (1991) французького пи-сьменника Паскаля Кіньяра, одного з чільних представників сучасного літературного процесу Франції. У цьому творі він реактуалізує епоху бароко, зображуючи історію життя двох відомих композиторів тієї доби – Жана де Сент-Коломба, який є протагоністом роману, і його учня Марена Маре. Авторський метод відтворення біогра-фії цих персонажів характеризується відходом від історичної документальності та суттєвим превалюванням фікційного над фактуальним. У зв'язку з цим маємо підстави вважати "Всі ранки світу" біофікційним романом.
Методи. Методологічну базу цієї розвідки утворюють сучасні франкомовні дослідження (А. Бюізін, А. Жефен, Х. Ліамлагі), у яких проаналізовано природу й атрибутивні ознаки жанру біофікційного роману.
Результати. У межах тлумачення роману "Всі ранки світу" залучення теорії біофікційного роману дозво-ляє увиразнити розуміння авторського підходу до оперування історією. Так, зосереджуючи романну дію в XVII ст., автор приділяє найбільше уваги репрезентації не зовнішніх обставин життя відомого композитора, а особливостям його внутрішнього буття. Також П. Кіньяр здебільшого відходить від історичних відомостей про Сент-Коломба та його учня, домислюючи більшу частину перипетій їхнього життя й узгоджуючи їх із влас-ною світоглядною парадигмою. Автор воднораз постулює недовіру до традиційної історіографії та порушує унормований погляд на історію барокової музики. Також Кіньяр зображує у творі власну неконвенційну концеп-цію темпоральності, що ґрунтується на його ідеї про "давні часи" – в інтерпретації письменника йдеться про так званий час первісних витоків сущого, який продовжує проявлятися в теперішньому. Так, завдання митця у Кіньяровій перспективі полягає в тому, щоб його роботи відтворювали відлуння цього "минулого, що триває".
Висновки. Здійснена нами аналітика дозволила виснувати, що жанр біофікційного роману слугує реаліза-ції авторського нетрадиційного тлумачення історії й часу та його репрезентації у своїх творах.