Абревіатури та відабревіатурні деривати як маркери суспільно-політичних трансформацій в Україні після Революції гідності (2014–2025)
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
21 квітня 2026 р.
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1
ISSN :
1728-2659
Початкова сторінка :
33
Кінцева сторінка :
39
Цитування :
[APA 7] Гриценко, С. П., & Вороніна, О. (2026). Абревіатури та відабревіатурні деривати як маркери суспільно-політичних трансформацій в Україні після Революції гідності (2014–2025). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика, (1), 33–39. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2026.39.5
[ДСТУ] Гриценко С. П., Вороніна О. Абревіатури та відабревіатурні деривати як маркери суспільно-політичних трансформацій в Україні після Революції гідності (2014–2025). Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Літературознавство. Мовознавство. Фольклористика. 2026. № 1. С. 33—39. DOI: 10.17721/1728-2659.2026.39.5 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Дослідження пов'язане з аналізом мовної ситуації в Україні 2014–2025 рр., яка була спровокована політичними, економічними, соціальними та культурними зрушеннями в розвої української держави. "Мовна війна" в Україні спровокувала спротив української спільноти маніпуляціям навколо мовних питань. Війна 2022 р. прискорила українізацію суспільства, сприяла розвитку неологізації та абревіації української мови.
Методи. Застосовані загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез) та лінгвістичні (репрезентативного добору, описовий) методи.
Результати. Окреслено тематичні групи абревіатур та відабревіатурних дериватів, засвідчених у текстах різних стилів пошукової системи "Ґуґл": 1) мілітарна лексика, що виникла чи була актуалізована в українській мові у зв'язку із загостренням російсько-українських відносин, тяглістю і жорстокістю війни, яка докорінно змінила життя українців; 2) лексика адміністративно-територіальної сфери як засіб відображення ставлення суспільства до реформаційних змін; 3) інституційно-регламентована лексика, що відображає прагнення українського суспільства до розбудови комфортної, дієвої, демократичної держави зі справедливими цінностями; 4) лексика політичного дискурсу, що засвідчує активні зміни владних моделей та суспільно-політичних орієнтирів як у межах країни, так і на зовнішньо-політичній орбіті; 5) тематична група лексики, яка номінує зрушення в освітній сфері.
Висновки. Сьогодні абревіатури відіграють важливу роль у повсякденному житті, оскільки сприяють стандартизації мови наукових дискурсів та налагодженню фахової комунікації, заощаджують простір і час, актуалізують незакодовану інформацію, що покращує розуміння змісту повідомлення. Проаналізовані абревіатури та відабревіатурні деривати засвідчили неологізацію української мови внаслідок потужної трансформації українського суспільства у період 2014–2025 рр. Окреслення тематичних груп абревіатур та відабревіатурних дериватів підкреслює системність у неологізації лексики української мови. Дослідження засвідчило, що мілітарні абревіатурні та відабревіатурні неологізми є найбільш вираженою в кількісному вимірі тематичною групою. Активного розвитку зазнала й тематична група, яка об'єднала інституційно регламентовану лексику, що свідчить про прагнення українців до розбудови правової демократичної держави. Євроінтеграційні зміни в освіті, інтернаціоналізація освітнього простору сприяли активному розвитку тематичної групи навчально-освітньої лексики.
Методи. Застосовані загальнонаукові (індукція, дедукція, аналіз, синтез) та лінгвістичні (репрезентативного добору, описовий) методи.
Результати. Окреслено тематичні групи абревіатур та відабревіатурних дериватів, засвідчених у текстах різних стилів пошукової системи "Ґуґл": 1) мілітарна лексика, що виникла чи була актуалізована в українській мові у зв'язку із загостренням російсько-українських відносин, тяглістю і жорстокістю війни, яка докорінно змінила життя українців; 2) лексика адміністративно-територіальної сфери як засіб відображення ставлення суспільства до реформаційних змін; 3) інституційно-регламентована лексика, що відображає прагнення українського суспільства до розбудови комфортної, дієвої, демократичної держави зі справедливими цінностями; 4) лексика політичного дискурсу, що засвідчує активні зміни владних моделей та суспільно-політичних орієнтирів як у межах країни, так і на зовнішньо-політичній орбіті; 5) тематична група лексики, яка номінує зрушення в освітній сфері.
Висновки. Сьогодні абревіатури відіграють важливу роль у повсякденному житті, оскільки сприяють стандартизації мови наукових дискурсів та налагодженню фахової комунікації, заощаджують простір і час, актуалізують незакодовану інформацію, що покращує розуміння змісту повідомлення. Проаналізовані абревіатури та відабревіатурні деривати засвідчили неологізацію української мови внаслідок потужної трансформації українського суспільства у період 2014–2025 рр. Окреслення тематичних груп абревіатур та відабревіатурних дериватів підкреслює системність у неологізації лексики української мови. Дослідження засвідчило, що мілітарні абревіатурні та відабревіатурні неологізми є найбільш вираженою в кількісному вимірі тематичною групою. Активного розвитку зазнала й тематична група, яка об'єднала інституційно регламентовану лексику, що свідчить про прагнення українців до розбудови правової демократичної держави. Євроінтеграційні зміни в освіті, інтернаціоналізація освітнього простору сприяли активному розвитку тематичної групи навчально-освітньої лексики.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
504.06 KB
Контрольна сума :
(MD5):6f986ca1fb9d0ff3ac0088dcf42f3606
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International