ВИЗНАЧЕННЯ ЗАСАД ЗАСТОСУВАННЯ ЗАПОБІЖНИХ ЗАХОДІВ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Громова, М. Є. (2019). Determination of the principles of application of preventive measures in criminal proceedings. Вісник кримінального судочинства(2), 27–33.

Анотація. Визначення засад застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні України є важливою передумовою удосконалення існуючого порядку їх застосування. При цьому в статті зауважується про відмінність таких базових для юридичної спільно-
ти понять, як «принципи» та «засади». Виходячи з цього, зроблено висновок, що дослідження питання визначення правил, алгоритмів застосування запобіжних заходів є дослідженням саме «засад», а не принципів, сформульованих у Главі 2 Розділу І КПК України.
Формальне, позбавлене індивідуального підходу вирішення питань про обрання, зміну або скасування запобіжних заходів має наслідком порушення основоположних прав та свобод учасників кримінального провадження. Неодноразові зауваження Європейського суду з прав людини щодо необхідності саме індивідуального підходу до окреслених питань дають підстави для висновку про необхідність подальшого наукового дослідження з метою удосконалення існуючих кримінально-процесуальних процедур. Наявність саме обґрунтованої підозри є важливою гарантією від свавільного застосування запобіжних заходів. Однак у практичній діяльності непоодинокі випадки, коли національні суди ставляться до вимоги обґрунтованості формально, тобто сам факт наявності вручення письмового повідомлення про підозру є достатнім.
Метою статті є аналіз положень діючого законодавства України щодо застосування, зміни, скасування запобіжних заходів та визначення шляхів удосконалення існуючих процедур. Важливість вирішення цих питань не викликає сумнівів, оскільки від кваліфікованості суб’єктів, які приймають відповідні рішення, залежить подекуди доля учасників кримінального провадження.
Для проведення дослідження було використано наукові роботи за цією тематикою та детально опрацьовано практику Європейського суду з прав людини.
Основні результати дослідження, викладені у статті, містять обґрунтування необхідності та пропозиції стосовно зміни існуючого порядку оцінки слідчими суддями, суддями мети та підстав застосування запобіжних заходів, оцінки обставин, визначених ст. 178 КПК України (які враховуються при застосуванні запобіжних заходів), визначення поняття обґрунтованої підозри з погляду ступеня її «розумності». Також проаналізовано, як мають враховуватись судами ризики, визначені ст. 177 КПК України.