Психологічні особливості взаємозв’язку життєстійкості та тривожності
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
15 червня 2022 р.
Автор(и) :
Мущерова, Катерина
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
1
Випуск :
15
ISSN :
1728-3817
Початкова сторінка :
30
Кінцева сторінка :
35
Цитування :
[APA 7] Мущерова, К. (2022). Психологічні особливості взаємозв’язку життєстійкості та тривожності. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology, 1(15), 30–35. https://doi.org/10.17721/BSP.2022.1(15).5
[ДСТУ] Мущерова К. Психологічні особливості взаємозв’язку життєстійкості та тривожності. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Psychology. 2022. Т. 1, № 15. С. 30—35. DOI: 10.17721/BSP.2022.1(15).5 (дата звернення: 25.07.2026).
Охарактеризовано життєстійкість особистості. Її представлено комплексом настанов, навичок, що забезпечують хоробрість, сміливість, відвагу людини тощо, і стратегій, які мають перетворити стресогенні обставини в можливості зростання. Розкрито три головні компоненти: залученність, контроль і прийняття ризику, та їхні функції. Визначено, що людина, яка має високий рівень життєстійкості, відрізняється стабільним психологічним і фізичним здоров'ям, добре адаптована в соціальному просторі. Зазначено, що життєстійкість існує на трьох рівнях: психофізіологічному (оптимальні реакції на стрес), соціально-психологічному (ефективне саморегулювання) й особистісносмисловому (осмисленість і позитивне світовідчуття). Також охарактеризовано суть тривожності особистості, її представлено як певний емоційний стан людини, що виникає за умов імовірних несподіванок як у випадку відстрочення, затримки приємних ситуацій, так і під час очікування неприємностей. Виявлено, що тривожність може мати як ситуативний характер, так й особистий. Підкреслено, що ситуативна тривожність виникає через стресовий стан чи подразник, який впливає на особистість саме в певний час, а особистісна тривожність, зі свого боку, є рисою особистості, що характеризує людину як схильну до постійного переживання тривоги. Крім того, виділено й охарактеризовано такі види тривожності, як об'єктивна, невротична й моральна. Наголошено, що тривожність може стати чинником психічних проблем людини, виникнення неврозів і страхів. Проаналізовано також результати емпіричного дослідження щодо особливостей вияву життєстійкості та тривожності студентів. З'ясовано, зокрема, що у молоді переважає середній рівень життєстійкості (45 %) та середній рівень тривоги, що має тенденцію до високого (33 %). Також визначено прямий кореляційний взаємозв'язок життєстійкості студентів з їхньою тривожністю. Доведено, що у досліджуваних, які мали низький рівень життєстійкості, спостерігали високий рівень тривоги, а у випробуваних, які мали високий і середній рівень життєстійкості, – низький чи середній рівень тривоги, що мав тенденцію до низького.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
533.84 KB
Контрольна сума :
(MD5):37adcf7b125886c1234b69cb8111de94
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International