Теоретико-методичні засади оцінювання функціонального потенціалу геологічних та геоморфологічних туристичних ресурсів
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 червня 2026 р.
Автор(и) :
Яковчук, Олександр
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука
Яроменко, Оксана
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука
Романів, Андрій
Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем’янчука
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
49
Випуск :
1(131)
ISSN :
0868-6939 (print); 3154-8288 (online)
Початкова сторінка :
47
Кінцева сторінка :
55
Цитування :
[APA 7] Яковчук, О., Яроменко, О., & Романів, А. (2026). Теоретико-методичні засади оцінювання функціонального потенціалу геологічних та геоморфологічних туристичних ресурсів. Фізична географія та геоморфологія, 49(1(131)), 47–55. https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.06
[ДСТУ] Яковчук О., Яроменко О., Романів А. Теоретико-методичні засади оцінювання функціонального потенціалу геологічних та геоморфологічних туристичних ресурсів. Фізична географія та геоморфологія. 2026. Т. 49, № 1(131). С. 47—55. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.06 (дата звернення: 13.08.2026).
Метою дослідження є обґрунтування теоретико-методичних засад оцінювання функціонального потенціалу геологічних та геоморфологічних туристичних ресурсів і апробація авторської методики на прикладі національних природних парків “Дністровський каньйон” та “Святі Гори”. У роботі використано функціонально-туристичний, системний, порівняльно-географічний та матричний підходи. Запропоновано класифікацію геотуристичних ресурсів, що охоплює 10 груп і 50 ресурсних факторів, а також застосовано класифікацію 100 видів туризму, об’єднаних у 25 груп і 5 функціональних сегментів. Оцінювання здійснено за формулою FP = R × T, де FP - функціональний потенціал ресурсного фактору, R - рівень його впливу на певний вид туризму, T - статус ресурсного фактору. Розроблено матричну модель, яка дозволяє встановлювати зв’язки між конкретними георесурсами та видами туристичної діяльності. Апробація методики показала, що НПП “Дністровський каньйон” має вищий сумарний функціональний потенціал георесурсів порівняно з НПП “Святі Гори”. Найбільш значущими для обох територій є геоморфологічні ресурси, передусім рівнинні та річково-долинні форми рельєфу. Для Дністровського каньйону характерне поєднання каньйонних ландшафтів, карстових печер, палеонтологічних об’єктів, водоспадів і скельних відслонень, що забезпечує розвиток пізнавального, активного, освітнього та підземного туризму. Для Святих Гір визначальними є крейдяні відслонення, схили, печерні комплекси та долина Сіверського Дінця, які до війни використовувалися у релігійному, екологічному, пішохідному та пізнавальному туризмі. Запропонований підхід дозволяє оцінювати георесурси не лише як природні об’єкти, а як функціональні елементи туристичного продукту. Методика може використовуватися для порівняння територій, визначення спеціалізації туристичних дестинацій і проєктування спеціалізованого турпродукту.
Ключові слова :
геотуристині ресурси геосайти туристичне ресурсознавство матричний аналіз туристична спеціалізація національні природні парки Дністровський Каньйон Святі Гори geotourist resources geosites tourism resource studies matrix analysis tourism specialization national nature parks Dnister Canyon Sviati Hory
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
404.54 KB
Контрольна сума :
(MD5):759a18e12bd885305c7839cfa05c9cca
