Український танцювальний фольклор­ та сучасний балет: культурологічне­ осмислення інтегративних­ процесів

Куртєва, К., Брацун, Т. & Іваницький, О. (2025). Український танцювальний фольклор­ та сучасний балет: культурологічне­ осмислення інтегративних­ процесів. Українознавство, 2(95), 65-75. https://doi.org/10.17721/2413-7065.2(95).2025.332916

Актуальність. Час, який ми проживаємо сьогодні, можна вважати особливим, унікальним. Унікальність полягає в тому, що у найважчих умовах – війни, окупації, еміграції – український народ, нарешті, починає усвідомлювати свою окремішність, історичну і культурну цінність, прокидатися від тривалого умисного нівелювання національної ідентичності в межах ідеї «трьох братніх народів». Пошук же ідентичності завжди починається з вивчення своїх генетичних особливостей, національної культурної спадщини, традицій тощо. Сьогодні ми стаємо свідками справжнього пробудження української нації, справжнього по суті, а не за формою. Танець є невідʼємним елементом будь-якої народної культури і нині стає ідентифікатором національної належності, причетності до тієї чи іншої культурної традиції. Особливий інтерес з огляду на соціально-політичні й національно-культурні процеси становить інтегрування занадто різних за походженням, хореографією, музичними особливостями видів танцю в єдине ціле.
Мета дослідження полягає в аналізі інтегративних процесів між українським танцювальним фольклором та сучасним балетом.
Висновки. Інтеграція народного танцю та балету в кризові моменти – це не лише естетичний прийом, а й культурна стратегія виживання, відновлення, переосмислення національної, культурної, соціальної ідентичності. Інтегрування навіть настільки відмінних один від одного жанрів стає можливим за умови, якщо спільною є сконструйована культурно-соціальна реальність, яка легко розпізнається носіями певної національної культури. Можна говорити (поки що умовно) про інтегрування двох типів: інтегрування пряме (наприклад, включення повного народного танцю в балет / використання балетних па в сучасному народному танці) та опосередковане (використання українських колискових, народних співів, фольклорних інтонацій, включення їх у сучасну пластичну мову балету). Втім тема є недостатньо дослідженою і потребує  більш детального опрацювання у напрямку вивчення інтеграції балетної й народної хореографії в межах сучасних експериментів у танцювальних виставах.
Ключові слова: сучасний український балет, український танцювальний фольклор, інтеграція, національні традиції.