Прагматика мовчання в поетичному дискурсі Шевченка та давньогрецькій трагедії

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2026
Автор(и) :
Бєльський, Павло
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Випуск :
1(29), ч. 1
ISSN :
2410-4094
Початкова сторінка :
18
Кінцева сторінка :
37
Цитування :
[APA 7] Бєльський, П. (2026). Прагматика мовчання в поетичному дискурсі Шевченка та давньогрецькій трагедії. Шевченкознавчі студії, (29), ч. 1, 18–37. https://doi.org/10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/18-37
[ДСТУ] Бєльський П. Прагматика мовчання в поетичному дискурсі Шевченка та давньогрецькій трагедії. Шевченкознавчі студії. 2026. Вип. 1(29), ч. 1. С. 18—37. DOI: 10.17721/2410-4094.2026.1(29).1/18-37 (дата звернення: 30.07.2026).
Вступ. Статтю присвячено аналізу мовчання як специфічного комунікативного явища в художньому дискурсі, що розглядається в межах лінгвопрагматики як силенціальний акт із власною іллокутивною силою та перлокутивним ефектом. Актуальність дослідження зумовлена зростанням інтересу до невербальних форм комунікації та недостатньою розробленістю проблеми мовчання в поетичних текстах, особливо в зіставному міжкультурному аспекті.Метою роботи є виявлення прагматичних функцій мовчання та зіставлення моделей його функціонування в давньогрецькій трагедії Евріпіда та поетичному дискурсі Тараса Шевченка.Методи. У дослідженні застосовано прагматичний аналіз комунікативних актів для визначення іллокутивних і перлокутивних характеристик мовчання, дискурсивний аналіз для виявлення його ролі у взаємодії персонажів, а також порівняльно-типологічний метод для зіставлення різних культурних традицій. Додатково використано контекстуально-інтерпретаційний підхід до аналізу художніх текстів.Результати. Запропоновано типологію силенціальних актів, що охоплює когнітивно-рефлексивне, емоційно-експресивне, контактно- регулююче, стратегічне та екзистенційне мовчання. Обґрунтовано розмежування конструктивного й деструктивного мовчання за характером їхнього перлокутивного ефекту. Встановлено, що в трагедіях Евріпіда ("Іон", "Гіпполіт") мовчання функціонує як складна система управління інформацією, розподілена між кількома суб'єктами, тоді як у поемах Т. Шевченка ("Наймичка", "Катерина")воно часто концентрується в одному персонажі та набуває більш радикального характеру. Виявлено спільні прагматичні механізми, зокрема зв'язок мовчання з порушенням максим кооперації та стратегіями збереження "обличчя", а також показано, що мовчання може виступати як інструмент соціального захисту або як чинник комунікативної катастрофи.Висновки. Мовчання в художньому дискурсі є повноцінним комунікативним актом, який відіграє важливу роль у формуванні драматичного конфлікту та регуляції міжперсонажної взаємодії. Конструктивне мовчання сприяє збереженню соціального порядку та психологічної рівноваги, тоді як деструктивне призводить до руйнування комунікації та трагічних наслідків. Попри культурні відмінності, давньогрецька трагедія й українська поезія демонструють універсальність основних прагматичних моделей мовчання.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

519 KB

Контрольна сума :

(MD5):ae9961d850ba954a0a68a75350019600

Creative Commons Attribution 4.0 International
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International