МЕХАНІЗМИ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

САНДАЛ, Я. (2025). MECHANISMS OF PUBLIC ADMINISTRATION DEVELOPMENT. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Public Administration, 21(1), 16–20. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2025/21-3/11

Вступ. Увагу зосереджено на механізмах розвитку державного управління як з історичної, так і з футуристичної перспективи управління послугами. Розвиток в епоху капіталізму не є автоматичним процесом, який штовхає до нових рішень або позицій у суспільстві, за механізмами змін лежать деякі дуже конкретні причини та мотиви. Роль мистецтва, науки та індивідуальної творчості як факторів змін є імпульсом, який слід поставити на перший план у науково обґрунтованому аналізі, щоб краще зрозуміти, як будується та зміцнюється демократія.
Методи. Було використано методи економічної історії, методи інновацій, підприємництва та змін, а також методи бачення управління послугами та аналіз футуристичних перспектив, оскільки мистецтво, наука, мотивація, індивідуальна творчість, руйнування, дифузійні процеси, моральні почуття, багатство та добробут є панівними факторами змін. Крім того, існує метод міжнародної незалежної науки, метою якого є наукова істина. Методи аналізу бюрократичної моделі, а також методи формування людських стосунків та економічних і фізичних факторів мотивації застосовано для розуміння оптимальних операцій державного управління. Проаналізовано наукові теорії за тривалий період часу та обговорено різні підходи та їх корисне використання для пояснення розвитку.
Результати. Акцентовано, що недоліки сучасного державного управління вимагають нових підходів до посилення розвитку бюрократичних операцій, щоб виправдати демократичні цінності, які характеризують справедливе та сучасне суспільство, і задовольнити запити громадян і бізнесу, що є справедливими та очевидними очікуваннями. Статичних змін, заснованих на покрокових корекціях, недостатньо для вирішення викликів, з якими стикається сучасне суспільство.
Висновки. Доведено, що механізми розвитку державного управління переважно базуються на функції технологічної дифузії. Процес дифузії є результатом успішних інновацій, здійснених окремим підприємцем на основі його особистої волі та дій. Підприємець є екзогенним щодо виробничої функції, але результат творчості назавжди змінить структуру виробництва та функціонування публічної адміністративної функції, і прогрес найвищий серед успішних людей, ніж серед людей, уражених бідністю.