Зміни європейського ідеологічного простору у вітчизняному та європейському науковому дискурсі

Ковальчук, О.В. (2026). Зміни європейського ідеологічного простору у вітчизняному та європейському науковому дискурсі. Географія та туризм, (82), 33–42. https://doi.org/https://doi.org/10.17721/2308-135X.2026.82.33-42

Мета. Метою статті є узагальнити сучасні наукові підходи до пояснення змін електоральної поведінки та ідеологічних орієнтацій у країнах Європейського Союзу. Окремо порівнюються фокуси західних і українських досліджень та підкреслюється значення просторових відмінностей у голосуванні.
Методика. Робота має характер аналітичного огляду літератури з політичних наук, соціології, політичної економії та політичної географії. Застосовано порівняльний підхід: зіставляються теми, на яких зосереджуються автори, і способи пояснення електоральних змін. Публікації згруповано за тим, які чинники вони вважають головними: інституційні, економічні, соціокультурні або пов’язані з місцевим і регіональним контекстом. Просторовий вимір аналізується через те, як у працях описуються відмінності між регіонами, місько-сільський поділ, локальний занепад та нерівність розвитку.
Результати. Огляд показує, що в багатьох країнах ЄС традиційні право- і лівоцентристські партії втрачають підтримку, а популістські та євроскептичні сили, особливо правого спрямування, посилюються. У політологічних роботах причини часто пов’язують зі змінами партійних систем, коаліційною практикою, новими лініями політичного протистояння та впливом європейської інтеграції. Економічні підходи більше підкреслюють роль криз, нерівності, економічних очікувань і суб’єктивного добробуту, а також важливість політичної довіри. Соціокультурні дослідження акцентують освіту, поколінні відмінності, міграцію та ціннісні конфлікти, що впливають на вибір партій. Політико-географічні праці доводять, що підтримка антисистемних і популістських сил суттєво відрізняється між територіями та часто пов’язана з нерівністю розвитку й відчуттям «відставання» окремих місць.
Наукова новизна. Запропоновано узагальнену схему, яка дозволяє системно описати наявні дослідження через чотири основні підходи: політологічний, економіко-політологічний, соціокультурний і політико-географічний. Показано, що просторовий підхід не є другорядним, а допомагає пояснювати, чому схожі політичні тренди дають різні результати в різних регіонах. Також виявлено, що в українській літературі ще бракує робіт, які комплексно аналізують саме просторові чинники ідеологічних змін у ЄС.
Практична значимість. Огляд може слугувати основою для подальших досліджень ідеологічних змін у ЄС та їх порівняння з українськими процесами. Він допомагає обґрунтувати вибір чинників і рівнів аналізу, якщо планується робота з електоральними даними та територіальними відмінностями. Висновки важливі для розуміння політичних ризиків у Європі, які можуть впливати на підтримку України та на перспективи євроінтеграції. Матеріал також придатний для навчальних курсів з політичної географії та європейських студій.