Функціональний ресурс емоційно-експресивної лексики в патогенних текстах соціальних мереж
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Буцан Яна Михайлівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Буцан, Я. М. (2024). Функціональний ресурс емоційно-експресивної лексики в патогенних текстах соціальних мереж [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5010
[ДСТУ] Буцан Я. М. Функціональний ресурс емоційно-експресивної лексики в патогенних текстах соціальних мереж : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. Л. В. Шулінова. Київ, 2024. 56 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/5010 (дата звернення: 25.07.2026).
Робота представляє комплексне дослідження ролі емоційно-експресивної лексики у формуванні патогенних текстів у сучасних медіа. Основну увагу приділено вивченню механізмів впливу емоційно-експресивної лексики на емоційний стан і поведінку реципієнтів, а також визначенню основних типів патогенних текстів, які найчастіше спостерігаємо в медіа. Важливість теми зумовлена суттєвим впливом патогенних текстів на громадську думку та суспільну свідомість. Вони можуть підсилювати переживання, формувати емоційний відгук і сприяти закріпленню певних уявлень та стереотипів. Патогенні тексти, насичені емоційно-експресивною лексикою, можуть формувати викривлене сприйняття реальності, маніпулювати громадською думкою та сприяти соціальним конфліктам. На основі отриманих результатів були сформовані рекомендації щодо мінімізації негативного впливу патогенних текстів та підвищення рівня медійної грамотності. Розкриття теми доповнює наявні наукові знання в галузях медіалінгвістики, психології та медіазнавства. Це сприяє розумінню складних механізмів мовного впливу на свідомість та емоції людей, відкриваючи нові перспективи для подальших наукових досліджень.
Об’єктом дослідження стали тексти, що мають патогенний вплив, а предметом – мовні засоби, застосовані для створення такого впливу.
Дослідження містить теоретичний аналіз наукової літератури з лінгвістики, психології та медіазнавства, а також емпіричний аналіз конкретних медійних матеріалів.
Результати дослідження засвідчили, що в патогенних текстах часто порушують соціально чутливі теми (ЛГБТ, фемінізм, національні меншини) і містять елементи, які підсилюють упередження та негативні стереотипи. Подібні тексти, насичені емоційно-експресивною лексикою, мають сильний вплив на емоційний стан та поведінку реципієнтів. Дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових розвідок у сфері медіа- та психолінгвістики, спрямованих на розуміння функціонального ресурсу емоційно-експресивної лексики.
Об’єктом дослідження стали тексти, що мають патогенний вплив, а предметом – мовні засоби, застосовані для створення такого впливу.
Дослідження містить теоретичний аналіз наукової літератури з лінгвістики, психології та медіазнавства, а також емпіричний аналіз конкретних медійних матеріалів.
Результати дослідження засвідчили, що в патогенних текстах часто порушують соціально чутливі теми (ЛГБТ, фемінізм, національні меншини) і містять елементи, які підсилюють упередження та негативні стереотипи. Подібні тексти, насичені емоційно-експресивною лексикою, мають сильний вплив на емоційний стан та поведінку реципієнтів. Дослідження відкриває нові перспективи для подальших наукових розвідок у сфері медіа- та психолінгвістики, спрямованих на розуміння функціонального ресурсу емоційно-експресивної лексики.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.15 MB
Контрольна сума :
(MD5):30fa04176d4bb7b32d333d8f9c32be6c
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International