ОКРЕМІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АДВОКАТОМ ПРАВА НА ЗАХИСТ В КОНТЕКСТІ ПРАКТИКИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ З ПРАВ ЛЮДИНИ

Балацька, О. Р. (2018). Some problems of the providing the right for defense according to the practice of European Court of Human rights. Вісник кримінального судочинства(1), 8–15.

Врахування підходів ЄСПЛ щодо забезпечення права на захист у кримінальному провадженні, зокрема принципів раннього доступу до захисника, ефективного захисту, вільного вибору захисника, гарантування безкоштовного захисту державою, наявності достатнього часу та можливостей для підготовки захисту як складових права на справедливий суд має принципове значення у кримінальному провадженні України. Кримінальний процесуальний кодекс України та практика його застосування показують численні порушення базових складових права на захист. Оскільки саме ЄСПЛ уповноважений розглядати скарги заявників щодо порушення національними судовими та іншими органами України норм Європейської конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (далі – Конвенція), сьогодні практика ЄСПЛ виступає безумовним додатковим інструментом для ефективного захисту особи від порушень з боку держави.
Метою статті є дослідження проблемних питань забезпечення адвокатом права на захист в контексті практики Європейського суду з прав людини.
Участь захисника-адвоката є найбільш ефективним засобом забезпечення права підозрюваного, обвинуваченого на кваліфікований захист у кримінальному провадженні. Забезпечення особи професійним захисником, створення умов для вільного вибору захисника та раннього доступу до нього є важливими складовими права на захист у кримінальному провадженні. Недотримання цих складових права на захист на різних стадіях може призвести до істотних порушень вимог КПК та скасування судового рішення відповідно до ч. 1 ст. 87 КПК України про недопустимість доказів.
На основі порівняльного аналізу гарантій права на захист від підозри (обвинувачення), сформульованих в рішеннях ЄСПЛ, та практики застосування КПК в Україні висвітлити проблеми забезпечення права на захист потенційно причетних до вчинення кримінального правопорушення осіб, забезпечення їх професійною правничою допомогою, зокрема за рахунок держави, та запропонувати шляхи їх вирішення.
Практика застосування КПК показує допущення фактів порушення базового конституційного права на захист від підозри, зокрема щодо забезпечення участі захисника на кожному етапі кримінального провадження, раннього доступу особи до професійної правничої допомоги, наявності достатнього часу та можливостей для підготовки захисту та ін. Окреслена вище проблематика зумовлює потреби приведення національного законодавства у відповідність до практики ЄСПЛ, зокрема слід визначити процесуальний порядок провадження щодо осіб, які потенційно причетні до кримінального правопорушення, та надання таким особам права на захист, а, відповідно, забезпечення професійною правничою допомогою адвоката-захисника.