ОПЕРАТИВНИЙ ОГЛЯД ЯК ЗАСІБ ДІЯЛЬНОСТІ ОПЕРАТИВНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

Черняк, А. М. (2019). Operational examination as a means of activities of operational units. Вісник кримінального судочинства(1), 100–111.

Анотація. Одним із ефективних засобів діяльності оперативних підрозділів є оперативний огляд. Він використовувався правоохоронними, розвідувальними та контррозвідувальними органами держав в усьому світі з найдавніших часів й дотепер. Ним активно послуговуються під час проведення оперативно-розшукової діяльності та досудового розслідування. З плином часу оперативний огляд не лише не втрачає своєї актуальності у боротьбі зі злочинністю, а й набуває ще більшого значення через використання досягнень науки й техніки, застосування новітніх технологій. Оперативні підрозділи правоохоронних органів України активно застосовують його для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та кримінального провадження. Але далеко не завжди це відбувається у правовому полі, що зумовлене недосконалістю правового регулювання оперативного огляду.
Мета статті – визначити фактичний зміст оперативного огляду як засобу діяльності оперативних підрозділів, висунути пропозиції щодо законодавчого унормування такого змісту.
Оперативний огляд широко використовується в межах протидії злочинності. Він полягає у візуальному обстеженні оперативним працівником (або особою, яка співробітничає з ним на конфіденційній основі) конкретних матеріальних об’єктів з метою виконання завдань оперативно-розшукової діяльності та кримінального провадження шляхом вільного доступу або за згодою власника, користувача або уповноважених ними осіб. Згоду власника, користувача або уповноважених ними осіб на доступ до конкретного об’єкта одержують відкрито або із приховуванням належності до правоохоронних органів та (або) мети відвідування.
З метою вдосконалення використання оперативними підрозділами оперативного огляду в боротьбі зі злочинністю доцільно у Законі України «Про оперативно-розшукову діяльність» регламентувати можливість проведення чотирьох окремих оперативно-розшукових заходів, які за гносеологічною природою відповідають цьому методу оперативно-розшукової діяльності, але мають бути чітко розмежовані за правовими підставами застосування, організаційними й тактичними особливостями.
Перший – огляд публічно доступного місця та предметів, що там знаходяться, у тому числі з приховуванням професійної належності оперативного працівника та мети його дій або дій особи, яка з ним співпрацює. Має здійснюватися з дозволу керівника оперативного підрозділу.
Другий – огляд публічно недоступного місця чи окремих предметів зі згоди власника, користувача або уповноважених ними осіб, у тому числі з приховуванням професійної належності оперативного працівника та мети його дій або дій особи, яка з ним співпрацює. Має здійснюватися з дозволу керівника оперативного підрозділу з обов’язковим повідомленням прокурора.
Третій – огляд публічно недоступних місць, житла чи іншого володіння особи шляхом негласного проникнення, у тому числі з використанням технічних засобів для проникнення у приміщення. Має здійснюватися за погодженням з прокурором з дозволу слідчого судді.
Четвертий – негласний огляд заарештованої кореспонденції. Має здійснюватися за погодженням з прокурором з дозволу слідчого судді.