Запозичення в художній прозі Тараса Прохаська: походження, структура, семантико-функційний потенціал
Borrowings in the fiction of Taras Prokhasko: origin, structure, semantic and functional potential
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Савенок Марія Володимирівна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Костич Лілія Миколаївна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Савенок, М. В. (2024). Запозичення в художній прозі Тараса Прохаська: походження, структура, семантико-функційний потенціал [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3083
[ДСТУ] Савенок М. В. Запозичення в художній прозі Тараса Прохаська: походження, структура, семантико-функційний потенціал : кваліфікаційна робота бакалавра : 035 Філологія / наук. кер. Л. М. Костич. Київ, 2024. 92 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/3083 (дата звернення: 25.07.2026).
У бакалаврській роботі комплексно досліджено запозичені слова в художньому тексті Т. Прохаська. Актуальність роботи визначена тим, що в мовознавчому аспекті творчість письменника вивчено недостатньо. Об’єктом дослідження слугують запозиченні лексеми. Предметом вивчення є структура, значення, стилістична роль іншомовних слів, зафіксованих у збірці малої прози Т. Прохаська «Лексикон таємних знань». Мета роботи – з’ясувати походження, установити структурно-семантичні та функційно-стилістичні особливості запозичень.
Наукове дослідження складається з трьох розділів. У першому розділі увагу зосереджено на огляді основних видів запозичень, чинниках їхньої появи, класифікаційних особливостях та шляхах адаптації.
У другому розділі виокремлено основні найпродуктивніші групи лексики (мистецька, медична та біологічна, архітектурна, рослинна, філософська, географічна, фізична та хімічна). Для кожного блоку лексики встановлено мови походження, а саме: латинська, грецька та західноєвропейські мови. Запозичені лексеми невід’ємні для опису провідних тем, зокрема, екзотизми та варваризми є матеріалом для побудови протиставлень та маркерами культурних і соціальних особливостей: Про нього довідалася мафія; Растаман вібрейшн. Запозичені афікси та основи відіграють важливу роль у створенні оказіональних сполук сонце акварізумізує приміщення; Раста – колишній чемпіон Європи з рефреймінгу канабієнзі.
У третьому розділі визначено, що функційно-стилістичні особливості запозиченої лексики полягають у формуванні настроєвості прози Т. Прохаська, зокрема, за допомогою використання ампліфікації: <…> навзаєм викликають страхи, фобії, провокують нав’язливі ідеї, манії, фальшиві мотивації, невиправдані висновки; антонімії: Звуки потрібні ще й для того, щоб синхронізувати плин часу з перебігом візії тощо.
Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що запозичена лексика виконує важливі стилістичні функції, демонструє культурні явища, формує ритмічні текстові малюнки, відображає особистий досвід автора. Така лексика є продуктивним елементом художніх тропів та визначає жанрові й тематичні особливості творів Т. Прохаська.
Наукове дослідження складається з трьох розділів. У першому розділі увагу зосереджено на огляді основних видів запозичень, чинниках їхньої появи, класифікаційних особливостях та шляхах адаптації.
У другому розділі виокремлено основні найпродуктивніші групи лексики (мистецька, медична та біологічна, архітектурна, рослинна, філософська, географічна, фізична та хімічна). Для кожного блоку лексики встановлено мови походження, а саме: латинська, грецька та західноєвропейські мови. Запозичені лексеми невід’ємні для опису провідних тем, зокрема, екзотизми та варваризми є матеріалом для побудови протиставлень та маркерами культурних і соціальних особливостей: Про нього довідалася мафія; Растаман вібрейшн. Запозичені афікси та основи відіграють важливу роль у створенні оказіональних сполук сонце акварізумізує приміщення; Раста – колишній чемпіон Європи з рефреймінгу канабієнзі.
У третьому розділі визначено, що функційно-стилістичні особливості запозиченої лексики полягають у формуванні настроєвості прози Т. Прохаська, зокрема, за допомогою використання ампліфікації: <…> навзаєм викликають страхи, фобії, провокують нав’язливі ідеї, манії, фальшиві мотивації, невиправдані висновки; антонімії: Звуки потрібні ще й для того, щоб синхронізувати плин часу з перебігом візії тощо.
Аналіз фактичного матеріалу дає підстави стверджувати, що запозичена лексика виконує важливі стилістичні функції, демонструє культурні явища, формує ритмічні текстові малюнки, відображає особистий досвід автора. Така лексика є продуктивним елементом художніх тропів та визначає жанрові й тематичні особливості творів Т. Прохаська.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.11 MB
Контрольна сума :
(MD5):8284868126dd24a4b2448c4886598b3a
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International