Посольство аварів до Константинополя 565 року

Лагодич, В. (2026). Посольство аварів до Константинополя 565 року. Етнічна історія народів Європи, (78), 206–213. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2026.78.22

Актуальність. Дослідження посольства аварів до Константинополя 565 р. є важливим для розуміння механізмів пізньоантичної дипломатії, зокрема політики субсидій щодо кочових народів. Ця подія стала ключовим моментом переходу від відносно толерантного курсу Юстиніана І (527–565) до жорсткішої зовнішньої політики Юстина ІІ (565–578), що вплинула на подальший розвиток аваро-римських відносин та баланс сил на Дунайському кордоні Імперії. Тема залишається актуальною через брак спеціальних розробок, присвячених саме цій місії, попри її значення для історії аварської експансії. Метою дослідження є реконструкція ходу, змісту та наслідків посольства аварів до імператора Юстина ІІ у листопаді – грудні 565 р., а також визначення його місця в контексті дипломатії аварів та Імперії другої половини VI – початку VII ст. Методи. Дослідження базується на аналізі наративних джерел епохи, насамперед фрагментів «Історії» Менандра та «Церковної історії» Іоанна Ефеського. Додатково залучено свідчення Коріппа Африкана Граматика, Павла Диякона, Феофана Сповідника, та преамбулу новели № 148 Юстина ІІ. Застосовано методи джерелознавчого аналізу, порівняльного зіставлення свідчень різних авторів, а також історичної реконструкції подій з урахуванням та політичного контексту епохи. Результати. Встановлено, що посольство прибуло до Константинополя через кілька днів після смерті Юстиніана І (14 листопада 565 р.), ймовірно наприкінці листопада – на початку грудня. Аварські посланці вимагали продовження субсидій та територіальних поступок, апелюючи до договору 557–558 рр. та завуальовано погрожуючи імператору. Юстин відмовив у субсидіях і подарунках, звинувативши аварів у порушенні попередніх зобов’язань та демонструючи нову політику відмови від систематичних виплат варварам. Посли були відправлені без традиційних дарів, що стало остаточним розривом дипломатичних відносин на найближчі роки. Висновки. Хід та наслідки посольства 565 р. ілюстрували нестабільність дипломатії між аварами та Римською імперією, зумовлену дуалістичним характером політики кочовиків. Відмова Юстина була обґрунтованою з огляду на попередні порушення договору аварами та фінансовий стан Імперії. Ця подія визначила подальший агресивний курс аварів щодо Константинополя, а також виступила одним із факторів війни 568–570 рр. між сторонами. Результати дослідження підтверджують необхідність подальшого вивчення окремих дипломатичних місій як індикаторів ширших змін у зовнішній політиці Константинополя середини-другої половини VI ст.