Проблема засіву хлібних просторів в умовах встановлення окупаційного режиму в Україні (1920 р.)

Кучер, В. (2025). Проблема засіву хлібних просторів в умовах встановлення окупаційного режиму в Україні (1920 р.). Етнічна історія народів Європи, (76), 53–67. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.07

Питання засіву хлібних просторів в усі часи і в усіх народів світу посідало і буде завжди посідати визначальне місце і роль у житті людської цивілізації. Без виробництва сільськогосподарської продукції люди і свійські тварини були приречені на вимирання. Актуальність даного дослідження на прикладі України зумовлюється складною ситуацією у зв’язку з нав’язаною путінським режимом війни українському народу. Під загрозою опинилася продовольча безпека держави та народів, які проживають у особливих природно-кліматичних умовах. Їх життя залежить від імпортованих продуктів харчування, особливо хліба, в тому числі й з України. Захист українцями свого незалежного існування у власній суверенній державі нагадує події, що мали місце в історії України понад сто років потому. Захопивши владу в самодержавній імперії в 1917 р. російські більшовики силою зброї встановили в Україні владу побудовану на примусі, терорі, репресіях, переслідуваннях і знищені усіх, хто був незгодний з надуманою «диктатурою пролетаріату», «класовою боротьбою» та іншими ідеолого-політичними кліше й установками з метою тоталітарної трансформації масової свідомості громадян новітньої радянської імперії. Автором доведено, що в умовах «воєнного комунізму» своїми волюнтаристськими, економічно непрорахованими «реформами» у аграрній галузі більшовики зруйнували усталений земельний устрій. Ліквідація поміщицького й селянського продуктивного, рентабельного землеволодіння поглибила продовольчу кризу започатковану Першою світовою війною. До пустуючих, зруйнованих війною земельних угідь, додалися мільйони десятин хлібного простору внаслідок неспроможності малоземельних й безземельних селян, нових власників земельних наділів, виробляти достатню кількість хліба, продуктів харчування, технічної сировини. Показано, що знищення приватного землеволодіння негативно вплинуло на продукування сортового насіння різних видів сільськогосподарських культур, особливо хлібофуражних. Селянські господарства, не маючи посівного матеріалу, змушені були полишати великі хлібні простори, що заростали бур’янами. У південному регіоні внаслідок посухи, засів посівних площ у 1922 р., порівняно з 1921 р. скоротився в середньому на 60%. Це негативно вплинуло на виробництво сільськогосподарської продукції, населення України голодувало, спостерігалася масова смертність.