Теоретико-методологічні підходи до дослідження рецепції історичних та міфологічних структур у сучасній популярній культурі на прикладі відеоігрової індустрії

Пількевич, А. (2025). Теоретико-методологічні підходи до дослідження рецепції історичних та міфологічних структур у сучасній популярній культурі на прикладі відеоігрової індустрії. Етнічна історія народів Європи, (76), 187–192. https://doi.org/10.17721/2518-1270.2025.76.23

У статті досліджено феномен рецепції історичних і міфологічних образів у сучасній популярній культурі, зокрема у сфері відеоігор. Автором аргументовано, що відеоігри на сучасному етапі розвитку цифрових технологій набули статусу важливого культурного агента, здатного суттєво впливати на формування колективної пам’яті, культурної ідентичності та ідеологічних орієнтирів окремих груп суспільства. Встановлено, що інтерактивний та імерсивний характер відеоігор здатен видозмінювати механізми сприйняття та інтерналізації історичних наративів і міфологічних архетипів. Розглянуто низку методологічних підходів, релевантних для аналізу цього явища: порівняльно-історичний метод, рецептивний аналіз, семіотичний аналіз, інтертекстуальний підхід, дискурс-аналіз та феноменологічний підхід. Кожен із зазначених методів охарактеризовано, наведено приклади застосування у сфері відеоігор, визначено їхні потенційні можливості щодо розкриття механізмів конструювання, адаптації та трансформації історико-міфологічного контенту у сучасній цифровій культурі. Відеоігрову індустрію автор бачить як складний культурологічний феномен, що має значний впливу на процеси соціокультурної ідентифікації, адаптації та трансформації історичних і міфологічних образів у контексті сучасної популярної культури. Актуальність наукового вивчення рецепції історико-міфологічних запозичень у відеоіграх обумовлена комплексом соціокультурних та комунікаційних факторів. Насамперед інтерактивність та імерсивність ігор породжують нові, принципово відмінні від традиційних цифрових продуктів, способи засвоєння та інтерналізації історичних знань і міфологічних архетипів. Масове залучення історичних сюжетів та міфологічних образів у контекст відеоігор створює умови для сталих трансформацій, переосмислень та реконструкцій культурних кодів минулого, що вимагає глибокого семіотичного, інтертекстуального та культурно-антропологічного аналізу. У підсумку зроблено висновок про необхідність комплексного міждисциплінарного підходу до дослідження рецепції історичних і міфологічних образів у відеоіграх, що дозволяє глибше зрозуміти процеси трансформації сучасної історико-культурної пам’яті, ідентичності та соціальних цінностей у контексті цифрової глобалізації.