Картографічне моделювання місцевості із позицій формальнотопологічного підходу

Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
26 травня 2026 р.
Автор(и) :
Сизенко, Олег
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
DOI :
Журнал :
Том :
49
Випуск :
1(131)
ISSN :
0868-6939 print; 3154-8288 online
Початкова сторінка :
22
Кінцева сторінка :
29
Цитування :
[APA 7] Сизенко, О. (2026). Картографічне моделювання місцевості із позицій формальнотопологічного підходу. Фізична географія та геоморфологія, 49(1(131)), 22–29. https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.03
[ДСТУ] Сизенко О. Картографічне моделювання місцевості із позицій формальнотопологічного підходу. Фізична географія та геоморфологія. 2026. Т. 49, № 1(131). С. 22—29. URL: https://doi.org/10.17721/phgg.2026.1/131.03 (дата звернення: 13.08.2026).
Мета. У статті досліджується проблема картографічного моделювання місцевості як неперервного морфо-топологічного континууму. Центральною проблемою дослідження виступає онтологія меж – концептуалізація алгоритмічного переходу від континуального поля до дискретних хорологічних одиниць. Методи. Спираючись на типологію меж Б. Беннетта, автор обґрунтовує необхідність встановлення параметричних порогів для делімітації об’єктів, які не мають фізичних розривів. Відкидаючи традиційний субстанційний підхід, запропоновано розглядати місцевість не як звичайний контейнер для об’єктів, а як функцію просторової композиції та взаємодії топографічної і наземної поверхонь із позицій формально-топологічного підходу. Результати. Для вирішення проблеми розроблено дві базові моделі місцевості. Перша – суб’єктно-орієнтована (візуально-реляційна), у якій дискретизаторами простору є видозбори. Метрично скінченні ділянки генеруються на основі візуальної перцепції спостерігача, утворюючи краєвиди, для яких місцевість постає матеріальним субстратом. Друга, об’єктно-орієнтована модель, шукає межі через внутрішні властивості самого континууму, оскільки обидві поверхні (топографічна і наземна) мають об’єктивну властивість рельєфності. В межах цієї моделі обґрунтовано застосування структурно-дедуктивної методології глобальної класифікації форм рельєфу. Висновки. Доведено необхідність переходу від жорсткої ієрархічної до гетархічної топологічної моделі, де належність ділянки до певного класу визначається не стільки субстанційними властивостями, скільки її просторовим контекстом. Запропонований підхід трансформує генералізацію з механічного злиття дрібних полігонів у об’єктивний алгоритмічний процес вирішення топологічних конфліктів.
Файл(и) :
Вантажиться...
Ескіз
Завантажити
Формат :

Adobe PDF

Розмір :

765.9 KB

Контрольна сума :

(MD5):88d14217169f8ba7dc4407367bc9dbdf