ІДЕЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА У ПОГЛЯДАХ ФРАНЦУЗЬКИХ ЛІБЕРАЛЬНИХ ФІЛОСОФІВ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТЬ
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
27 лютого 2025 р.
Автор(и) :
СЕВРЮКОВ, Денис
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Том :
128
Випуск :
2
ISSN :
1728-2195
Початкова сторінка :
68
Кінцева сторінка :
71
Цитування :
[APA 7] СЕВРЮКОВ, Д. (2025). ІДЕЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА У ПОГЛЯДАХ ФРАНЦУЗЬКИХ ЛІБЕРАЛЬНИХ ФІЛОСОФІВ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТЬ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies, 128(2), 68–71. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2024/2.128-12
[ДСТУ] СЕВРЮКОВ Д. ІДЕЯ ПОЛІТИЧНОГО ПРЕДСТАВНИЦТВА У ПОГЛЯДАХ ФРАНЦУЗЬКИХ ЛІБЕРАЛЬНИХ ФІЛОСОФІВ НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX СТОЛІТЬ. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Legal Studies. 2025. Т. 128, № 2. С. 68—71. DOI: 10.17721/1728-2195/2024/2.128-12 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Досліджено особливості та еволюція поглядів французьких ліберальних філософів наприкінці XVIII – на початку XIX ст. щодо ідеї політичного представництва у зв'язку з проблематикою суверенітету народу, свободи, демократії та республіканського устрою.
Методи. Для реалізації визначеної мети були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, серед яких аналітичний, логіко-історичний, порівняльно-правовий тощо.
Результати. Висвітлено внесок Е. Сієса в політичну теорію республіканізму, його обґрунтування органічного зв'язку між суверенітетом народу та політичним представництвом із принциповим розмежуванням республіки та демократії. Показано особливості й відмінності модерної індивідуальної свободи від античної, роль представницького врядування у захисті політичної свободи в ліберальній доктрині Б. Констана та значення проблеми всевладдя більшості в поглядах А. Токвіля.
Висновки. У межах інтелектуальної традиції французького лібералізму ідея політичного представництва була частиною теорії революційного республіканізму, дискурсів суверенітету, свободи, зваженого й відповідального врядування. Політичне представництво як базова ідея та інституційний механізм республіки протиставлялося доктринам необмеженого народного суверенітету та прямої демократії.
Методи. Для реалізації визначеної мети були використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, серед яких аналітичний, логіко-історичний, порівняльно-правовий тощо.
Результати. Висвітлено внесок Е. Сієса в політичну теорію республіканізму, його обґрунтування органічного зв'язку між суверенітетом народу та політичним представництвом із принциповим розмежуванням республіки та демократії. Показано особливості й відмінності модерної індивідуальної свободи від античної, роль представницького врядування у захисті політичної свободи в ліберальній доктрині Б. Констана та значення проблеми всевладдя більшості в поглядах А. Токвіля.
Висновки. У межах інтелектуальної традиції французького лібералізму ідея політичного представництва була частиною теорії революційного республіканізму, дискурсів суверенітету, свободи, зваженого й відповідального врядування. Політичне представництво як базова ідея та інституційний механізм республіки протиставлялося доктринам необмеженого народного суверенітету та прямої демократії.
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
309.81 KB
Контрольна сума :
(MD5):a67e170af2a7e9157290d21e41d9e729
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International