Міфопоетика Нью-Йоркської групи

Карабович Т. Б. Міфопоетика Нью-Йоркської групи : автореф. дис. ...д-ра філол. наук : 10.01.01 – українська література / Карабович Тадей Броніславович. - Київ, 2018. – 38 с.

У роботі вперше в українському літературознавстві застосовано комплексний інтердисциплінарний науковий підхід до вивчення міфопоетики Нью-Йоркської групи. Вибудувано узагальнену наративну історію еміграційного угрупування під назвою Нью-Йоркської групи; виявлено та проаналізовано основні структурні елементи історії групи в контексті міфу, міфологеми та міфопоетики; показано ключові механізми розвитку авторефлексії Нью-Йоркської групи; охарактеризовано систему її функцій (стратегія всеприсутності, міфологізація, реміфологізація, міфічна втрата, сакральні мотиви); визначено її комунікативні настанови в умовах еміграції; з’ясовано структурну базу творення літературного дискурсу групи. Розгляд міфопоетики Нью-Йоркської групи крізь призму категорії наративної ідентичності як життєвої історії й індивідуального міфу допоміг актуалізувати нові виміри її інтерпретаційного потенціалу, а контекстуалізація – вивести на рівень трактування нарації як структури людського саморозуміння, яка дає можливість вибирати, упорядковувати, реінтерпретувати різні події та заходи групи у цілісну семантичну єдність, а також літературної фікції, у якій міфопоетика реалізована як авторефлексійний дискурс. Показано, що міфопоетика Нью-Йоркської групи проектувалася як послідовна настанова наративної ідентичності. Вона в екзильній дійсності перетворюється на комунікативну сутність, спрямована на символічну автобіографію, наділена глибшими філософськими сенсами (міфом, міфологемою, міфопоетикою). Фундаментальну роль у творенні міфопоетики Нью-Йоркської групи та її індивідуального міфу відігравали авторський міф та автобіографічний чинник, на тлі міста Нью-Йорка як культурної категорії посмилювався феномен авторефлексії.