Правове регулювання військово-технічного співробітництва України.

Севост’яненко Д.О. Правове регулювання військово-технічного співробітництва України : дис. ... доктора філософії : 081 Право / наук. кер. І. М. Коропатнік. Київ, 2024. 286 с.

Дисертацію присвячено комплексному дослідженню сучасного стану правового регулювання військово-технічного співробітництва України, а також науковому обґрунтуванню необхідності удосконалення чинного порядку правового регулювання суспільних відносин, що виникають у сфері військово-технічного співробітництва.
Мета роботи полягає у розробці науково обґрунтованих пропозицій щодо вдосконалення правового регулювання військово-технічного співробітництва України. Досягнення такої мети забезпечується виконанням низки завдань наукового дослідження, серед яких: виявлення сутності військово-технічного співробітництва; виокремлення окремих елементів військово-технічного співробітництва та розкриття їх змісту; визначення галузевої належності сукупності норм права, що врегульовують порядок здійснення військово-технічного співробітництва; встановлення мети, завдань та принципів правового регулювання військово-технічного співробітництва; дослідження історико-правових аспектів, що вплинули на сучасний стан врегулювання військово-технічного співробітництва; аналіз правової основи таких інструментів, як встановлення, обмеження, зупинення та призупинення військово-технічного співробітництва; висвітлення правових засад реалізації усіх виокремлених складників військово-технічного співробітництва, а також пошук чинників, що перешкоджають ефективній реалізації такої співпраці; визначення вичерпного переліку учасників військово-технічного співробітництва, що забезпечують реалізацію такої діяльності; встановлення основних видів учасників військово-технічного співробітництва, що безпосередньо реалізують таку діяльність; дослідження інституту юридичної відповідальності у сфері військово-технічного співробітництва; вивчення закордонного досвіду у сфері правового регулювання військово-технічного співробітництва; формування переліку дій щодо вдосконалення чинного порядку правового регулювання військово-технічного співробітництва.
Результатами здійсненого нами комплексного дослідження чинного порядку правового регулювання військово-технічного співробітництва є низка зроблених висновків та сформованих пропозицій, а саме:
вперше:
- досліджено нормативно-правову основу правового регулювання військово-технічного співробітництва в умовах повномасштабної збройної агресії проти України. За результатами такого дослідження ми виявили деяку кількість положень, чинна редакція яких перешкоджає ефективній реалізації аналізованої нами діяльності. Результатом означеного стало формування переліку ініціатив, що охоплюють як необхідні дії визначених органів державної влади, так і зміни до деяких актів національного законодавства;
- запропоновано авторське визначення мети правового регулювання військово-технічного співробітництва, що полягає у розбудові ефективної моделі реалізації адміністративно-правових відносин між суб’єктами публічної адміністрації та об’єктами публічного управління, які уповноважені на провадження досліджуваної діяльності. Регулювання таких відносин повинно ґрунтуватися на принципі поваги до основних прав і свобод людини, а також створювати необхідні умови задля забезпечення потреб, що відображають інтереси суспільства;
- виокремлено чотири типові принципи правового регулювання військово-технічного співробітництва, які потрібно враховувати як нормотворцю, так і учасникам військово-технічного співробітництва, що безпосередньо реалізують таку діяльність або ж забезпечують таку реалізацію;
удосконалено:
- усталене у науковому середовищі розуміння сутності військово-технічного співробітництва, а також класифікацію складників такої діяльності. Так, військово-технічне співробітництво розглядалося виключно за двома напрямами: міжнародні передачі товарів та кооперація між державами у військово-технічній сфері. Однак у межах нашої роботи ми обґрунтували необхідність здійснення більш широкого такого розподілу;
- ужиток понять «учасник військово-технічного співробітництва» та «суб’єкт військово-технічного співробітництва» як законодавцем, так і науковою спільнотою. Доведено, що одночасне застосування двох таких понять може призвести до хибного розуміння принципів розподілу повноважень щодо реалізації військово-технічного співробітництва та забезпечення такої реалізації;
- перелік учасників військово-технічного співробітництва. По-перше, встановлено два напрями виконуваних ними повноважень: реалізація військово-технічного співробітництва та забезпечення реалізації військово-технічного співробітництва. По-друге, ми навели існуючи види першої такої категорії та встановили вичерпний перелік учасників другої категорії, висвітливши їх відповідні повноваження;
отримали подальшого розвитку:
- висновки українських вчених-адміністративістів щодо переліку завдань, які стоять перед адміністративним правом. Враховуючи раніше виявлену галузеву належність сукупності норм права, що врегульовують порядок здійснення військово-технічного співробітництва, ми застосували перелік таких завдань до предмета нашого дослідження;
- висновки, зроблені дослідниками у сфері аналізу засад функціонування інституту юридичної відповідальності. У межах спрямованого ними вектора наукового пошуку ми виявили низку колізій та прогалин, що перешкоджають ефективному застосуванню санкцій до суб’єктів, які вчинили правопорушення у сфері здійснення міжнародних передач товарів та державного експортного контролю;
- висновки експертів, які досліджували закордонний досвід правового регулювання певних суспільних відносин, зокрема й тих, що виникають у сфері військово-технічного співробітництва. Продовжуючи розвідку у вказаному напрямі, ми дослідили правові засади реалізації окремих складників військово-технічного співробітництва у ЄС, а також у таких державах, як США, Велика Британія та Французька Республіка;
- висновки науковців, що виокремлювали етапи становлення сучасного стану національної правової системи України, а також виявляли її витоки та історико-правові аспекти, що вплинули на її розвиток. У межах означеного ми зосередили свій інтерес саме на обраній нами як об’єкт дослідження сфері людського буття, що стане доповненням до наукових положень про генезу системи права України.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані нами під час проведення дослідження наукові результати можуть бути використані у:
Правотворчій сфері. Суб’єкти, що дотичні до розробки проєктів юридичних актів у сфері військово-технічного співробітництва, можуть враховувати у своїй діяльності сформований нами перелік змін до законодавства, а також виокремлені принципи правового регулювання військово-технічного співробітництва;
Науково-дослідній сфері. Отримані нами результати можуть стати основою для подальшого дослідження правових засад реалізації діяльності у сфері міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, державного експортного контролю, функціонування інституту юридичної відповідальності у відповідній сфері тощо;
Навчальному процесі. Матеріали наукового дослідження використані під час формування курсу лекцій за навчальною дисципліною: «Правове регулювання господарської діяльності в Збройних Силах України»;
Правозастосовній діяльності. Наведений нами перелік рекомендацій, а також принципів правового регулювання військово-технічного співробітництва може бути використаний особами, що дотичні до процесу реалізації військово-технічного співробітництва чи забезпечення такої діяльності;
Правовиховній діяльності. Отримані нами результати можуть слугувати основою для заходів, спрямованих на формування правової культури в осіб, що навчаються.