Історія оподаткування грального бізнесу в Україні

Євсєєв, Д. (2024). History of gambling taxation in Ukraine. Вісник кримінального судочинства(1), 195–204. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2024.1-2/2024/195-204

В Україні в 2020 році дозволили гральний бізнес, але при цьому не змінили підходи до його оподаткування, внаслідок чого доволі великий і потенційний ринок грального бізнесу сплачував невеликі податкові відрахування до бюджету: у 2021 році організатори азартних ігор сплатили 204,8 млн грн, у 2022 році – 730,9 млн грн, а в 2023 році – вже 10,4 млрд грн, що в 14 разів більше, ніж у попередньому році. Це свідчить про неефективність чинної моделі оподаткування, що потребує перегляду, однак нові рішення неможливі без вивчення історії оподаткування галузі, аби уникнути повторення помилок. Метою статті є дослідження генезису оподаткування ринку грального бізнесу в Україні від моменту здобуття незалежності до сьогодення. Автор виокремив три етапи зміни моделей оподаткування: 1) від набуття незалежності до 2009 року (заборона грального бізнесу); 2) від 2011 року, коли набрав чинності Податковий кодекс України, до 2020 року, коли дозволили гральний бізнес; 3) від 2020 року до сьогодні – тенденції зміни підходів до оподаткування після легалізації грального бізнесу. Доведено, що ці етапи не корелюють зі стадіями держрегулювання. На першому етапі, починаючи з 1990-х років, в Україні встановлювали надто високі ставки податків на гральний бізнес без належних інструментів адміністрування, через що ринок перебував у тіні й держава не отримувала надходжень. З 2000-х років у податковому законодавстві знизили ставки, запровадили жорсткі вимоги до обліку та звітності й патентування галузі, що дещо покращило адміністрування податків. Проте в 2009 році гральний бізнес був криміналізований, а змін у його оподаткуванні не відбулося; у 2010 році Податковий кодекс передбачив оподаткування діяльності, яка тоді залишалася кримінальним злочином. З 2020 року гральний бізнес легалізовано законом, було встановлено найвищі в Європі ліцензійні збори за організацію різних видів азартних ігор, але ставки податків у Податковому кодексі не змінили, що гальмувало ефективне адміністрування. Нині тривають дискусії щодо нової моделі оподаткування: всі визнають необхідність змін як у податкових ставках, так і в моделі адміністрування податку з виграшів. Ці питання потребують глибокого наукового осмислення та вивчення зарубіжного досвіду, що має стати перспективою подальших досліджень. Спираючись на історію оподаткування грального бізнесу в Україні та порівняння надходжень до бюджету, можна оцінити переваги й недоліки кожної моделі та розробити пропозиції, які б запровадили позитивні зміни і усунули прогалини в податковому законодавстві.
Ключові слова: гральний бізнес, азартна гра, оподаткування, адміністрування податків, платник податку, податковий орган