СИМУЛЯКР ЦИФРОВОЇ СУБ'ЄКТНОСТІ: АНАЛІЗ ФЕНОМЕНА "AI-МІНІСТЕРКИ" АЛБАНІЇ

Nezdolia, O. (2025). SIMULACRUM OF DIGITAL SUBJECTIVITY: AN ANALYSIS OF THE PHENOMENON OF ALBANIA'S "AI MINISTER". Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Philosophy, 2(13), 45–49. https://doi.org/10.17721/2523-4064.2025/13-7/14

В с т уп . Розглянуто феномен віртуальної "міністерки" Diella, представлений урядом Албанії як інноваційний учасник політичного процесу. Підкреслено, що попри персоніфіковану риторику, ця система не має юридичного статусу й функціонує як інструмент опрацювання даних, тоді як її політична презентація створює ілюзію суб'єктності. Метою статті є з'ясування того, як медійне конструювання цифрової фігури впливає на уявлення про суб'єктність штучного інтелекту та межі його застосування у публічному управлінні.
М е т о д и . Використано герменевтичний і дискурс-аналітичний підхід, порівняльний аналіз моделей впровадження ШІ в Албанії та США, а також нормативний аналіз настанов Європейської Комісії для етичного використання штучного інтелекту. Джерельну базу становлять політичні заяви, журналістські розслідування, офіційні документи та наукові концепції (зокрема, ідея симулякра Ж. Бодріяра).
Р ез у л ь т ат и . Показано, що фактичне застосування Diella обмежується технічними рекомендаціями для державних закупівель і перебуває під контролем людських експертів. Персоніфікація системи створює розрив між її реальними можливостями та публічним образом, що підсилює ризики хибного приписування суб'єктності. Установлено також потенційні етичні проблеми: відсутність прозорих механізмів аудитування, ризики алгоритмічної дискримінації та можливе розмивання політичної відповідальності.
В и сн о в к и . Доведено, що албанський кейс ілюструє появу цифрового симулякра – технологічного образу, що виконує символічну функцію, не маючи реальної суб'єктності чи автономії. Наголошено, що антропоморфізація ШІ суперечить європейським етичним стандартам і може призвести до неправильного розуміння ролі алгоритмів у державному управлінні. Аргументовано необхідність чіткого нормативного регулювання та прозорості алгоритмічних систем, аби уникнути суспільних і політичних спотворень.