Вплив модифікаторів на основі азолвмісних фенілметакрилатів на термостабільність полістиролу
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
28 грудня 2025 р.
Автор(и) :
Мартинес-Гарсія, Антон
Ісаєв, Даниїл
Голоець, Кшиштоф
Радомський університет імені Казимира Пуласького
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія
Випуск :
1 (60)
ISSN :
1728-2209
Початкова сторінка :
18
Кінцева сторінка :
24
Цитування :
[APA 7] Мартинес-Гарсія, А., Ісаєв, Д., Юхименко, Н. М., Колендо, О. Ю., & Голоець, К. (2025). Вплив модифікаторів на основі азолвмісних фенілметакрилатів на термостабільність полістиролу. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, (1 (60)), 18–24. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2025.1(60).3
[ДСТУ] Вплив модифікаторів на основі азолвмісних фенілметакрилатів на термостабільність полістиролу / А. Мартинес-Гарсія та ін. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія. 2025. № 1 (60). С. 18—24. DOI: 10.17721/1728-2209.2025.1(60).3 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. У цьому дослідженні вивчено вплив 4-(1Н-піразол-1-ілметил)фенілметакрилату (m1) та 4-(1H-1,2,4-триазол-1-іл)фенілметакрилату (m2) на кінетику та параметри процесу термоокислювальної деградації модифікованого ними полістиролу за допомогою динамічного термогравіметричного аналізу (ТГА).
Методи. Синтез полістиролу та модифікованих зразків проводили методом внутрішньоланцюгового легування додаванням 3 мол.% мономерних добавок до базового мономеру під час його радикальної термоініційованої полімеризації.
Результати. Поведінку термоокиснювальної деградації зразків модифікованого полістиролу було проаналізовано та порівняно з немодифікованим полістиролом, синтезованим за ідентичних умов. Порівняння мало на меті оцінити, як введення азолвмісних фенілметакрилатів впливає на термічну стабільність полістиролу. Використовуючи кінетичну модель Коутса–Редферна оброблено дані термогравіметричного аналізу та розраховано енергію активації (Ea), передекспоненціальний фактор (Z) і константу швидкості (k) деградації.
Висновки. Показано, що мономер m2 при ковалентному введенні в полімер може бути рекомендовано для практичного застосування при виготовленні термостабілізованого полістиролу.
Методи. Синтез полістиролу та модифікованих зразків проводили методом внутрішньоланцюгового легування додаванням 3 мол.% мономерних добавок до базового мономеру під час його радикальної термоініційованої полімеризації.
Результати. Поведінку термоокиснювальної деградації зразків модифікованого полістиролу було проаналізовано та порівняно з немодифікованим полістиролом, синтезованим за ідентичних умов. Порівняння мало на меті оцінити, як введення азолвмісних фенілметакрилатів впливає на термічну стабільність полістиролу. Використовуючи кінетичну модель Коутса–Редферна оброблено дані термогравіметричного аналізу та розраховано енергію активації (Ea), передекспоненціальний фактор (Z) і константу швидкості (k) деградації.
Висновки. Показано, що мономер m2 при ковалентному введенні в полімер може бути рекомендовано для практичного застосування при виготовленні термостабілізованого полістиролу.
Ключові слова :
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки::102 Хімія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Хімічні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
1.85 MB
Контрольна сума :
(MD5):7e3a8a56a139c3c2219fa8dae164cb37
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International