Аналіз магнітної анізотропії зразків порід полігону Криворізької надглибокої свердловини

Безродна, І., Безродний, Д. (2023). Analysis of magnetic anisotropy of rock samples from the poligon of the Krivorizka extremely deep well. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Геологія, 3(102), 26–30. https://doi.org/10.17721/1728-2713.102.04

Розуміння причин та принципів анізотропії гірських порід відкриває шлях до оцінки геодинамічних процесів регіонів, дає змогу простежувати зміни геологічних факторів, що її формують, отримувати інформацію про структуру та напрямки динаміки гірських порід тощо. Метою роботи є вивчення природи магнітної анізотропії колекції з 26 зразків, відібраних зі свердловини "Супутник-2" (490–2720 м) Криворізької надглибокої свердловини. Зразки представлені такими породами: сланці біотитові, гнейси, залізисті кварцити, кварцити мусковітові, граніти мікроклін-плагіоклазові. Досліджено магнітну сприйнятливість зразків у формі куборомбододекаедрів за допомогою апаратури серії KLY-2 та виконано первинну обробку результатів вимірювань і розрахунок параметрів анізотропії в програмі ANIZO10. У результаті аналізу визначено такі параметри: значення магнітної сприйнятливості (χ); статистична величина стандартного відхилення; нормальні значення магнітної сприйнятливості по трьох осях; коефіцієнти, що характеризують магнітну анізотропію (H1 – H6); кут магнітного схилення (D) та кут магнітного нахилення (I). На основі практичної схеми обробки даних виконано початкову класифікацію порід. Під час аналізу розрахунків за формою еліпсоїду магнітної сприйнятливості отримано чотири класи порід: у вигляді сфери (12 %), сплющеного (46 %), тривісного (23 %) і еліпсоїда складної форми (19 %). Це говорить про комплексні геологічні умови, у яких утворювались породи зі свердловини "Супутник-2", що за попередніми петрографічними і акустичними дослідженнями авторів підтверджується тим, що зразки належать до VІІ–X тектонофацій. Запропоновано дослідження коефіцієнта диференціальної магнітної анізотропії, який розрахований за аналогією з акустичною анізотропією. За результатами розрахунків установлено, що зразків з низькою магнітною анізотропією є тільки 3,8 % від усієї кількості зразків, у свою чергу, високоанізотропних зразків у складі колекції – 53,8 % від загальної кількості, що говорить про різноманітність процесів, що впливали на породи під час їх утворення. Коефіцієнт акустичної анізотропії зразків свердловини за попередніми дослідженнями авторів також варіює від 2,8 до 24,9 %, симетрія акустичного тензору більшості текстур порід є ромбічною. Фінальним у порівнянні результатів досліджень параметрів акустичної і магнітної анізотропії став тектонофаціальний аналіз отриманих даних. Встановлено, що як магнітні, так і акустичні коефіцієнти анізотропії, розраховані з відповідних тензорів, відображають зміни тектонофаціальних умов утворення досліджених порід.