Українські невільники у Криму в другій половині XVI ст.
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
15 березня 2025 р.
Автор(и) :
Тимченко, В.
Національна бібліотека України ім. В. І. Вернадського
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Том :
1
Випуск :
94
Початкова сторінка :
186
Кінцева сторінка :
196
Цитування :
[APA 7] Тимченко, В. (2025). Українські невільники у Криму в другій половині XVI ст. Українознавство, 1(94), 186–196. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(94).2025.312868
[ДСТУ] Тимченко В. Українські невільники у Криму в другій половині XVI ст. Українознавство. 2025. Т. 1, № 94. С. 186—196. DOI: 10.17721/2413-7065.1(94).2025.312868 (дата звернення: 25.07.2026).
Актуальність. У зв’язку з анексією Криму Росією в науковій та публіцистичній літературі поширюється думка про історичну непричетність до Криму, цілковиту відсутність в Кримському ханстві слов’янського населення, яке з’являється лише після приєднання Криму до Російської імперії Катериною ІІ. Втім знайомство з джерелами, написаними середньовічною турецькою та арабською мовами, дає можливість розвінчати подібні стереотипи. Український елемент в Криму під владою Османської імперії та Кримського ханства був помітною демографічною складовою. Деякі науковці, зокрема Я. Дашкевич (на підставі польських джерел), стверджують, що чисельність українців у Криму поступалася тільки кримським татарам.
Мета роботи – не тільки зафіксувати присутність та порахувати українських невільників, а й визначити сімейний стан, професійну належність, по можливості – розташування господарства, особу господаря та ін.
Висновки. Османські джерела, у першу чергу кадіаскерські дефтери, є повноцінним і дуже інформативним джерелом для вивчення не тільки історії та культури Криму, але й українознавства загалом. Наведений матеріал підтверджує дані Я. Дашкевича про те, що українці займали друге місце після татар серед мешканців Криму у XVII ст. Спростовано твердження турецького історика Ю. Озтюрка, що козак – це визначення невільника будь-якої національності, не обов’язково українця. У двадцятому томі кадіаскерських книг Бахчисарайського кадилика на першому місці за кількістю знаходяться українці. Порівняно з першою половиною XVII століття кількість українських невільників у другій половині помітно зростає. Слід відзначити, що у цей період збільшується кількість українських невільничих родин із дітьми. Крім того, фіксуються невільники, які займали досить високе становище в Україні (наприклад, козаки-отамани). Можливо, це пов’язано не тільки із захопленнями полонених, але й міграціями з території України під час «голодних років», у період Руїни. Дані дефтерів свідчать, що серед українських невільників були представники дуже важливих та шанованих професій в Османській імперії: ковалі, мірошники, рільники, чабани, чоботарі, кушніри, зброярі. Таким чином, кадіаскерські дефтери Бахчисарайського кадилика свідчать про те, що українці відігравали значну роль в економіці Кримського ханату.
Мета роботи – не тільки зафіксувати присутність та порахувати українських невільників, а й визначити сімейний стан, професійну належність, по можливості – розташування господарства, особу господаря та ін.
Висновки. Османські джерела, у першу чергу кадіаскерські дефтери, є повноцінним і дуже інформативним джерелом для вивчення не тільки історії та культури Криму, але й українознавства загалом. Наведений матеріал підтверджує дані Я. Дашкевича про те, що українці займали друге місце після татар серед мешканців Криму у XVII ст. Спростовано твердження турецького історика Ю. Озтюрка, що козак – це визначення невільника будь-якої національності, не обов’язково українця. У двадцятому томі кадіаскерських книг Бахчисарайського кадилика на першому місці за кількістю знаходяться українці. Порівняно з першою половиною XVII століття кількість українських невільників у другій половині помітно зростає. Слід відзначити, що у цей період збільшується кількість українських невільничих родин із дітьми. Крім того, фіксуються невільники, які займали досить високе становище в Україні (наприклад, козаки-отамани). Можливо, це пов’язано не тільки із захопленнями полонених, але й міграціями з території України під час «голодних років», у період Руїни. Дані дефтерів свідчать, що серед українських невільників були представники дуже важливих та шанованих професій в Османській імперії: ковалі, мірошники, рільники, чабани, чоботарі, кушніри, зброярі. Таким чином, кадіаскерські дефтери Бахчисарайського кадилика свідчать про те, що українці відігравали значну роль в економіці Кримського ханату.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.36 MB
Контрольна сума :
(MD5):84b01f71d2cc46a44397e76ab8a1d273
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International