Проблеми виконання рішень про встановлення побачень з дитиною: практика ЄСПЛ

Бондар, І. (2022). Проблеми виконання рішень про встановлення побачень з дитиною: практика ЄСПЛ. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 1(120), 22–25. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2022/1.120-4

Присвячено проблемним аспектам виконання судових рішень про встановлення побачень з дитиною. Проаналізовано практики ЄСПЛ та національного законодавства для виявлення перепон належного та своєчасного виконання таких рішень. У дослідженні використані загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання, серед яких діалектичний, аналітичний, логіко-структурний та порівняльно-правовий. На підставі аналізу рішень ЄСПЛ визначено основні недоліки українського законодавства та практики: недосконалість законодавчих механізмів; недосконалість адміністративних механізмів; незалучення фахівців служби у справах дітей та сім'ї; відсутність засобів урегулювання сімейних конфліктів; відсутність конкретних заходів, які б могли бути вжиті відповідно до принципу пропорційності з метою забезпечення примусового виконання рішення про право доступу; неналежне виконання обов'язків посадовими особами тощо. Обґрунтовано, що перевагу завжди надають добровільному виконанню, оскільки такі рішення не передбачають примусового виконання. Однією із причин невиконання є протиправна поведінка боржника, однак небажання дитини бачитися зі стягувачем не може бути підставою для накладання штрафу на боржника чи закриття виконавчого провадження. Таке небажання не можна сприймати як абсолютне, виконавцеві необхідно дотримуватися балансу між правом дитини висловити свою думку та бути вислуханою з питань, що стосуються її особисто, зокрема й висловлювати небажання спілкуватися зі стягувачем, а з іншого боку, правом батьків брати участь у вихованні дитини та безперешкодному спілкуванні з нею. Наголошено на необхідності залучення органів опіки та піклування й психолога для виконання таких категорій рішень. Аргументовано необхідність удосконалення процедури виконання рішень та збільшення засобів впливу на боржника у разі невиконання судового рішення.