Аналіз методологічних підходів до психологічної підготовки військовослужбовців до бойових дій в арміях країн світу

Васильєв, С. (2024). Analysis of methodological approaches of armies of the world countries in the context of the development of psychological training of military personnel for combat operations. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Military-special sciences(3), 34–39. https://doi.org/10.17721/1728-2217.2024.59.34-39

Вступ . Військова агресія РФ проти України висунула нові вимоги до всебічної підготовки військовослужбовців, зокрема психологічної підготовки до бойових дій. Рух до відповідності стандартам НАТО підтверджує і досвід ведення бойових дій підрозділами ЗС України. Впровадження новітніх підходів у підготовці надає необхідний імпульс, стає трендом підвищення ефективності військовослужбовців на полі бою. Саме тому метою статті є вивчення досвіду проведення психологічних заходів підготовки персоналу до ефективної діяльності в бойових умовах армій інших країн світу щодо визначення методологічних підходів для впровадження у практику підготовки військовослужбовців ЗС України.Методи . Джерельну базу дослідження утворюють документи армій країн НАТО, фахова література в галузі психології, публікації у фахових психологічних виданнях. Використано метод оглядово-аналітичного дослідження літератури – для з'ясування методологічних підходів щодо психологічних заходів підготовки персоналу армій країн НАТО.Результати. Аналіз свідчить, що країни НАТО та інші розвинуті країни у підготовці військовослужбовців до бойових дій орієнтуються на розробки та досвід армії США. Основними пріоритетами підготовки армії США визначено підготовку командного складу з високою адаптивністю та підготовку високопрофесійного особового складу. Основою психологічної підготовки військовослужбовців є формування системи психологічної стійкості ("resilience") до потенційно травмуючих чинників професійної діяльності та превенція негативних наслідків впливу бойового та оперативного стресу.Висновки. Результати аналізу свідчать про необхідність більш ефективної координації зусиль відповідних структур ЗС України для набуття відповідності організації психологічної підготовки військовослужбовців до стандартів НАТО.