Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутені-Трипілля
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Трачук, Олексій
НДІУ
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
1 (90)
ISSN :
2413-7065
Початкова сторінка :
89
Кінцева сторінка :
114
Цитування :
[APA 7] Трачук, О. (2024). Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутені-Трипілля. Українознавство, (1 (90)), 89–114. https://doi.org/10.17721/2413-7065.1(90).2024.306484
[ДСТУ] Трачук О. Вплив степових вершників Поволжя на формування культури Кукутені-Трипілля. Українознавство. 2024. № 1 (90). С. 89—114. DOI: 10.17721/2413-7065.1(90).2024.306484 (дата звернення: 25.07.2026).
Отримані в останні десятиліття ХХІ ст. остеологічні матеріали з неоенеолітичних пам’яток дають можливість стверджувати, що одомашнення коня відбулося у Волзько-Уральському міжріччі. Природно, що одночасно з кінними пастухами з’явилися і кінні воїни. Озброєння їх складалося з кам’яної сокири або булави, насадженої на довгу рукоять. Навершя-скіпетри в степах стали символами влади. На початку неоліту Стародавня Європа не знала ні важкодоступних фортець на підвищеннях, ні постійних загроз та жахіть війни. Але викликаний першою хвилею завоювань курганної культури розпад культур варна, караново і вінча став відчутним на території Південної і Центральної Європи, навіть у таких західних областях, як Верхній Дунай, Верхня Ельба і Верхній Одер, спровокувавши цілу серію вимушених переміщень. У племен пізнього періоду штрихової кераміки та племен культури лендель дослідники виявили нове монументальне явище – кругові рови навколо пагорбів та частокольні огорожі. Під натиском вершників елшанської, сурської та хвалинської культур Середнього Поволжя боянські, гумельницькі та хаманджійські племена хліборобів Нижнього Подунав’я вимушені проникати в верхів’я Олту, а звідти, через Брецький перевал, в пониззя Серету. Взаємодіючи з місцевими неолітичними племенами лінійно-стрічкової кераміки та буго-дністровської культур, вони беруть участь у формуванні культури Кукутені-Трипілля. У статті підтримується думка М. Гімбутас, що одомашнення худоби, як і окультурення диких зернових культур, у племен буго-дністровської культури з’явилося на землях України незалежно від загального поширення тваринництва і землеробства у Південно-Східній Європі.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Гуманітарні науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.66 MB
Контрольна сума :
(MD5):f5bc1e34b376002eb9a905798db980d8
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International