Зігфрид у трактуваннях німецьких режисерів першої третини ХХ – початку ХХІ ст. («Нібелунги» Фріца Ланга та «Каблучка нібелунгів» Улі Еделя)

Зольніков, М. (2016). Siegfried In The Interpretations Of The German Film Directors Of The Early 20th – Early 21st Century (Fritz Lang's "The Nibelungs" And Uli Edel`S "Ring Of The Nibelungs"). Текст і образ: Актуальні проблеми історії мистецтва, 2(2), 30–37. https://doi.org/10.17721/2519-4801.2016.2.04

Німецький кінематограф не раз ставав предметом уваги кінознавців та істориків мистецтва, проте одну з його «наскрізних тем», а саме екранізації «Пісні про Нібелунгів» і еддичного епосу, не можна назвати до кінця дослідженою в межах сучасних міждисциплінарних підходів. У центрі уваги статті знаходиться один з найсильніших героїв германо-скандинавського епосу Зігфрид в трактуваннях Фріца Ланга (1890 – 1976) та Улі Еделя (нар. 1947), розділених майже віковим проміжком часу (1924 та 2004). Автор аналізує засоби виразності: візуальність, декорації, акторську гру, титри/репліки, музику, і доходить до висновку, що в характеристиці Зігфріда в фільмі Ланга можна простежити два рівні трактування: візуальний, що складається з акторської гри, роботи художників-костюмерів, художників декораторів і характеризує його як надзвичайно сильного героя; смисловий, що формується з титрів і музики, і створює міф про Зігфрида як національного героя. У фільмі Еделя на перший план виходять діалоги між героями, акторська гра. Зігфрид  в інтерпретації Ланга – неоромантичній надгерой, особистість особливої сили. У Улі Еделя цей персонаж діалектичний –  він одночасно й принц, і король, і звичайна людина; сміливий воїн, переможець дракона і слухняний васал, слуга; син батьків-християн, пасинок язичника. Автор припускає, що Фріц Ланг і Улі Едель кожен по-своєму відреагували на запити часу. У 1920-ті роки Німеччина переживала складний період між двома світовими війнами, а німецький народ перебував під тиском репарацій. Потужний Зігфрід як не тільки культурний, але й національний герой, як саме втілення німецького народу, був покликаний нагадати німцям про велике героїчне минуле, повернути віру в себе. В нинішніх умовах, за часів процесів глобалізації, єдиної Європи, потужного припливу в німецьке суспільство емігрантів, у Зігфриді втілилася ідея об'єднання, мирного співіснування різних ідей, віросповідань.