Створення корпусу усного дитячого мовлення
Тип публікації :
Бакалаврська робота
Дата випуску :
2024
Автор(и) :
Басіста Вікторія Віталіївна
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Робейко Валентина Василівна
Мова основного тексту :
ua
eKNUTSHIR URL :
Цитування :
[APA 7] Басіста, В. В. (2024). Створення корпусу усного дитячого мовлення [Бакалаврська робота, Київський національний університет імені Тараса Шевченка]. eKNUTSHIR. https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2613
[ДСТУ] Басіста В. В. Створення корпусу усного дитячого мовлення : кваліфікаційна робота бакалавра : 03 Гуманітарні науки / наук. кер. В. В. Робейко. Київ, 2024. 116 с. URL: https://ir.library.knu.ua/handle/15071834/2613 (дата звернення: 25.07.2026).
Робота присвячена створенню корпусу усного дитячого мовлення та дослідженню мовного розвитку дітей віком від 4 до 9 років. Отримані дані можуть бути актуальними у лінгвістичних дослідженнях, розробці освітніх програм та загальному розумінні процесів формування мовлення. Об'єктом дослідження є усне мовлення дітей, а предметом – його акустико-фонетичні характеристики. Створення та аналіз корпусу є метою та основним
завданням цієї роботи. У першому розділі застосовано метод аналізу та синтезу для ретельного вивчення теоретичних аспектів онтолінгвістики та етапів розвитку дитячого мовлення. На основі цього було сформульовано ключові висновки про взаємозв'язок між теорією мови та процесом формування мовлення у дітей, а також розроблено рекомендацію для записування дитячого мовлення. У другому розділі застосовано метод
систематизації для організації даних у структуровану форму корпусу, здійснено транскрибування та сегментацію аудіозаписів. Третій розділ присвячено експериментально-фонетичному аналізу акустичних параметрів мовлення, зокрема, частоти основного тону (ЧОТ), що дало змогу оцінити динаміку мовлення дітей за три роки. Зіставно-порівняльний метод дозволив виявити зміни у мовленні дітей з часом. Використовуючи програми Praat і Python, ми затранскрибували всі записи за новими стандартами та розробили скрипт для автоматичного визначення ЧОТ. Для кожного розділу були створені висновки та додатки. Результати дослідження показали, що
створений корпус дитячого мовлення є ефективним інструментом для аналізу фонетичних особливостей мовлення дітей та виявлення етапів їх мовного розвитку.
завданням цієї роботи. У першому розділі застосовано метод аналізу та синтезу для ретельного вивчення теоретичних аспектів онтолінгвістики та етапів розвитку дитячого мовлення. На основі цього було сформульовано ключові висновки про взаємозв'язок між теорією мови та процесом формування мовлення у дітей, а також розроблено рекомендацію для записування дитячого мовлення. У другому розділі застосовано метод
систематизації для організації даних у структуровану форму корпусу, здійснено транскрибування та сегментацію аудіозаписів. Третій розділ присвячено експериментально-фонетичному аналізу акустичних параметрів мовлення, зокрема, частоти основного тону (ЧОТ), що дало змогу оцінити динаміку мовлення дітей за три роки. Зіставно-порівняльний метод дозволив виявити зміни у мовленні дітей з часом. Використовуючи програми Praat і Python, ми затранскрибували всі записи за новими стандартами та розробили скрипт для автоматичного визначення ЧОТ. Для кожного розділу були створені висновки та додатки. Результати дослідження показали, що
створений корпус дитячого мовлення є ефективним інструментом для аналізу фонетичних особливостей мовлення дітей та виявлення етапів їх мовного розвитку.
Галузі знань та спеціальності :
03 Гуманітарні науки
03 Гуманітарні науки::035 Філологія
Галузі науки і техніки (FOS) :
Мови та література
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
5.01 MB
Контрольна сума :
(MD5):6c3081847a25265808e971e0a636c720
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International