Параметри
Оптимізаційний вплив мас-медіа на комунікативну взаємодію у сфері публічного управління
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2019
Автор(и) :
Рачинська, Олена
Національне агентство з питань запобігання корупції
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
2(12)
ISSN :
2616-9207
Початкова сторінка :
26
Кінцева сторінка :
38
Цитування :
Рачинська, О. (2019). Оптимізаційний вплив мас-медіа на комунікативну взаємодію у сфері публічного управління. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Державне управління, (12), 26-38. https://doi.org/10.17721/2616-9193.2019/12-3/8
Мета статті – проведення теоретичного аналізу змісту, сутності й функцій мас-медіа як важливої ланки функціонування політичної системи суспільства; наукових досліджень з проблематики взаємодії органів державної влади і мас-медіа; особливостей впливу мас-медіа на суспільство та публічне управління.
Для дослідження поставлених цілей використано загальнонаукові та спеціальні методи: метод узагальнення – для розкриття теоретико-методологічних засад механізмів комунікативної взаємодії у сфері публічного управління; системний метод – при розкритті концептуальних засад комунікативної взаємодії у сфері публічного управління; логічний і діалектичний методи, метод узагальнення, комплексного і системного підходів – для вдосконалення окремих дефініцій; логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків та пропозицій.
Відповідно до цілей дослідження автором:
1) на основі теоретичного аналізу дослідного поля з проблематики взаємодії органів публічного управління та мас-медіа доведено, що публічне управління в сучасному суспільстві неможливе без наявності в ньому розгалуженої системи комунікації;
2) встановлено, що в умовах переходу до інформаційного суспільства зростає роль і значення мас-медіа у публічних процесах, які відбуваються в сучасній Україні. При цьому суб’єкти публічної влади перетворюються на суб’єктів комунікативного процесу;
3) здійснено теоретичний аналіз дослідного поля з проблематики взаємодії органів державної влади та мас-медіа, де мас-медіа часто розглядаються не як соціально відповідальний бізнес, а як складова політичного капіталу чи впливовості;
4) встановлено, що становлення глобального комунікаційного простору також впливає на роль та функції мас-медіа;
5) проаналізовано особливості впливу мас-медіа на суспільство та публічне управління й виокремлено концепції;
6) означено позитивні моменти співпраці мас-медіа та органів державної влади з точки зору терміну «взаємодія»;
7) доведено, що мас-медіа є важливим інструментом публічного управління, який прямо залежить від існуючого політичного режиму в державі;
8) встановлено, що мас-медіа є невід’ємною складовою механізму функціонування демократії, її ціннісних і нормативних засад; важливим інструментом державного управління, але прямо залежить від існуючого політичного режиму в державі. Вирішальними для влади є відкритість та забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність влади, залучення населення до обговорення суспільно важливої інформації.
Встановлено, що демократичні перетворення можливі лише за умови широкої відкритості суспільства, гласності та свободи слова, які б не надавали переваг жодній політичній силі у володінні засобами масової інформації. Запропонована авторська позиція щодо означення позитивних моментів співпраці мас-медіа та органів державної влади з точки зору терміну «взаємодія». Стаття містить оригінальний аналіз сучасних підходів щодо особливостей взаємозв’язку влади та мас-медіа, органів державної влади та мас-медіа; окремих аспектів функціонування мас-медіа у процесах демократичних трансформацій українського суспільства; правового регулювання державної політики у сфері мас-медіа.
Стаття може слугувати методологічною і теоретичною основою для подальшого дослідження мас-медіа як складової людської комунікації; мас-медіа як каналу маніпулятивного впливу на суспільство; особливостей функціонування мас-медіа у період трансформації сучасного українського суспільства; ролі мас-медіа в процесі формування соціально-комунікаційної сфери громадянського суспільства.
Для дослідження поставлених цілей використано загальнонаукові та спеціальні методи: метод узагальнення – для розкриття теоретико-методологічних засад механізмів комунікативної взаємодії у сфері публічного управління; системний метод – при розкритті концептуальних засад комунікативної взаємодії у сфері публічного управління; логічний і діалектичний методи, метод узагальнення, комплексного і системного підходів – для вдосконалення окремих дефініцій; логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків та пропозицій.
Відповідно до цілей дослідження автором:
1) на основі теоретичного аналізу дослідного поля з проблематики взаємодії органів публічного управління та мас-медіа доведено, що публічне управління в сучасному суспільстві неможливе без наявності в ньому розгалуженої системи комунікації;
2) встановлено, що в умовах переходу до інформаційного суспільства зростає роль і значення мас-медіа у публічних процесах, які відбуваються в сучасній Україні. При цьому суб’єкти публічної влади перетворюються на суб’єктів комунікативного процесу;
3) здійснено теоретичний аналіз дослідного поля з проблематики взаємодії органів державної влади та мас-медіа, де мас-медіа часто розглядаються не як соціально відповідальний бізнес, а як складова політичного капіталу чи впливовості;
4) встановлено, що становлення глобального комунікаційного простору також впливає на роль та функції мас-медіа;
5) проаналізовано особливості впливу мас-медіа на суспільство та публічне управління й виокремлено концепції;
6) означено позитивні моменти співпраці мас-медіа та органів державної влади з точки зору терміну «взаємодія»;
7) доведено, що мас-медіа є важливим інструментом публічного управління, який прямо залежить від існуючого політичного режиму в державі;
8) встановлено, що мас-медіа є невід’ємною складовою механізму функціонування демократії, її ціннісних і нормативних засад; важливим інструментом державного управління, але прямо залежить від існуючого політичного режиму в державі. Вирішальними для влади є відкритість та забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність влади, залучення населення до обговорення суспільно важливої інформації.
Встановлено, що демократичні перетворення можливі лише за умови широкої відкритості суспільства, гласності та свободи слова, які б не надавали переваг жодній політичній силі у володінні засобами масової інформації. Запропонована авторська позиція щодо означення позитивних моментів співпраці мас-медіа та органів державної влади з точки зору терміну «взаємодія». Стаття містить оригінальний аналіз сучасних підходів щодо особливостей взаємозв’язку влади та мас-медіа, органів державної влади та мас-медіа; окремих аспектів функціонування мас-медіа у процесах демократичних трансформацій українського суспільства; правового регулювання державної політики у сфері мас-медіа.
Стаття може слугувати методологічною і теоретичною основою для подальшого дослідження мас-медіа як складової людської комунікації; мас-медіа як каналу маніпулятивного впливу на суспільство; особливостей функціонування мас-медіа у період трансформації сучасного українського суспільства; ролі мас-медіа в процесі формування соціально-комунікаційної сфери громадянського суспільства.
Галузі знань та спеціальності :
28 Публічне управління та адміністрування
Тип зібрання :
Publication
Файл(и) :
Вантажиться...
Формат
Adobe PDF
Розмір :
1011.71 KB
Контрольна сума:
(MD5):c859ece598853cb5edfc771482de6e7d
Ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons CC BY
10.17721/2616-9193.2019/12-3/8