КОНЦЕПТОСФЕРА ВОЛЯ В УКРАЇНСЬКИХ ПУБЛІЦИСТИЧНИХ ТЕКСТАХ

Письменна, Ю. (2022). CONCEPTUAL SPHERE OF FREEDOM IN UKRAINIAN MEDIA TEXTS. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Literary Studies. Linguistics. Folklore Studies(2), 54–57. https://doi.org/10.17721/1728-2659.2022.32.10

Вивчається репрезентація концепту воля в українських публіцистичних текстах, що демонструють його сучасне змістове наповнення у суспільній свідомості та віддзеркалення у мовному матеріалі, стереотипні уявлення та конотації, розвиток концепту в діахронному ключі. Воля розглядається як універсальна ціннісна категорія, що представлена в різних сферах буття як окремої людини, так і суспільства, держави. Встановлено, що воля корелює із громадянськими правами та свободами у контексті взаємодії індивіда і держави, а також співвідноситься з можливістю особистості вільно реалізовуватися у суспільстві, не зазнаючи тиску з боку інших людей або суспільних формацій. У суспільно-політичному дискурсі виявлено протиставлення волі народу та волі влади як демократичного й автократичного векторів розвитку суспільства, актуалізація поняття політичної волі як інструменту конструктивних змін, волі й незалежності держави. Мовний матеріал засвідчує такі складові концептосфери воля: користування суб'єкта громадянськими правами і свободами (свобода слова, друку, пересування й ін.); участь суб'єкта в суспільно-політичному житті (вибори та інші акти волевиявлення). У контексті демократичного розвитку держави важливого значення набуває ідея збереження волі, оскільки вона може бути інструментом зловживань владних суб'єктів і повинна оберігатися від зовнішніх і внутрішніх загроз. Воля як етична категорія вивчається у зв'язку з національно зумовленим архетипом боротьби за волю; в історичному і сучасному контекстах воля наділяється виключною цінністю й може бути поставлена вище за життя. На сучасному етапі, окрім посилення ціннісної складової, можна припустити еволюційні зміни в осмисленні концепту, зумовлені соціальними, економічними та гуманітарними викликами в умовах військової агресії, і їх відображення у фактах мови.