Застосування параметра розчинності гільдебранда для вибору органічних розчинників при дисперсійній рідинній мікроекстракції бензофенонів
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
2023
Автор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Випуск :
1(58)
ISSN :
1728-2209 (Print)
Початкова сторінка :
26
Кінцева сторінка :
30
Цитування :
[APA 7] Левчик, В., & Зуй, М. Ф. (2023). Застосування параметра розчинності гільдебранда для вибору органічних розчинників при дисперсійній рідинній мікроекстракції бензофенонів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія, (1(58)), 26–30. https://doi.org/10.17721/1728-2209.2023.1(58).5
[ДСТУ] Левчик В., Зуй М. Ф. Застосування параметра розчинності гільдебранда для вибору органічних розчинників при дисперсійній рідинній мікроекстракції бензофенонів. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Хімія. 2023. № 1(58). С. 26—30. DOI: 10.17721/1728-2209.2023.1(58).5 (дата звернення: 25.07.2026).
Вступ. Правильний вибір органічних розчинників при екстракції і мікроекстракції є критичним для кількісного вилучення аналітів, тому метою цієї роботи було використання параметра розчинності Гільдебранда для вибору оптимальних екстракційних розчинників і фаз при дисперсійній рідинній мікроекстракції бензофенонів.
Методи. У роботі застосовано літературні дані й розраховано величини параметра розчинності Гільдебранда для ряду бензофенонів і їхніх ацетильованих дериватів, органічних розчинників і їхніх сумішей. Досліджено хлорорганічні розчинники метиленхлорид, хлороформ, тетрахлорметан, апротонні полярні розчинники ацетон, ацетонітрил. Використано попередні результати дослідження дисперсійної мікроекстракції бензофенонів: оптимізовані параметри, склад екстракційних фаз, ступені вилучення.
Результати. З наведених залежностей величин ступеня вилучення бензофенонів від різниці параметра розчинності аналітів і екстракційних розчинників / екстракційних фаз зроблено висновок, що близькі величини параметрів розчинності бензофенонів і екстракційних розчинників / фаз указують на високу спорідненість між ними й високу ефективність використання таких розчинників при дисперсійній рідинній мікроекстракції. Критерієм оптимального вибору екстракційного розчинника / фази є величина різниці між параметром розчинності аналіту й екстракційного розчинника / фази не більше 4,0. Також у роботі показано, що близькі величини різниці параметрів розчинності між екстракційним і диспергувальним розчинниками вказують на можливість взаємозаміни одних екстрагентів і диспергаторів іншими при дисперсійній мікроекстракції.
Висновки. Високі ступені вилучення (від 60 до 96 %) ряду ацетильованих і неацетильованих бензофенонів, а саме бензофенону, 2-гідроксибензофенону, 2-гідрокси-4-метоксибензофенону, 2,4-дигідроксибензофенону, підтверджують доцільність використання параметра розчинності Гільдебранда для оптимізації дисперсійної рідинної мікроекстракції. Параметр розчинності Гільдебранда недоцільно застосовувати для полярних сполук, які утворюють водневі зв'язки з розчинником, наприклад для дифенілметанолу. Також недоцільно використовувати параметр Гільдебранда для вибору оптимальних полярних протонних розчинників, якщо їхній вміст в екстракційній фазі становить більше 1 %.
Методи. У роботі застосовано літературні дані й розраховано величини параметра розчинності Гільдебранда для ряду бензофенонів і їхніх ацетильованих дериватів, органічних розчинників і їхніх сумішей. Досліджено хлорорганічні розчинники метиленхлорид, хлороформ, тетрахлорметан, апротонні полярні розчинники ацетон, ацетонітрил. Використано попередні результати дослідження дисперсійної мікроекстракції бензофенонів: оптимізовані параметри, склад екстракційних фаз, ступені вилучення.
Результати. З наведених залежностей величин ступеня вилучення бензофенонів від різниці параметра розчинності аналітів і екстракційних розчинників / екстракційних фаз зроблено висновок, що близькі величини параметрів розчинності бензофенонів і екстракційних розчинників / фаз указують на високу спорідненість між ними й високу ефективність використання таких розчинників при дисперсійній рідинній мікроекстракції. Критерієм оптимального вибору екстракційного розчинника / фази є величина різниці між параметром розчинності аналіту й екстракційного розчинника / фази не більше 4,0. Також у роботі показано, що близькі величини різниці параметрів розчинності між екстракційним і диспергувальним розчинниками вказують на можливість взаємозаміни одних екстрагентів і диспергаторів іншими при дисперсійній мікроекстракції.
Висновки. Високі ступені вилучення (від 60 до 96 %) ряду ацетильованих і неацетильованих бензофенонів, а саме бензофенону, 2-гідроксибензофенону, 2-гідрокси-4-метоксибензофенону, 2,4-дигідроксибензофенону, підтверджують доцільність використання параметра розчинності Гільдебранда для оптимізації дисперсійної рідинної мікроекстракції. Параметр розчинності Гільдебранда недоцільно застосовувати для полярних сполук, які утворюють водневі зв'язки з розчинником, наприклад для дифенілметанолу. Також недоцільно використовувати параметр Гільдебранда для вибору оптимальних полярних протонних розчинників, якщо їхній вміст в екстракційній фазі становить більше 1 %.
Галузі знань та спеціальності :
10 Природничі науки
Галузі науки і техніки (FOS) :
Природничі науки
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
489.41 KB
Контрольна сума :
(MD5):ec770f9fbfe10d9a88ddfb0d06e3a711
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International