НАСЛІДКИ НЕРОЗСЕКРЕЧЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ РІШЕНЬ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ ПРОВОДИЛИСЯ НЕГЛАСНІ СЛІДЧІ (РОЗШУКОВІ) ДІЇ, У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСУАЛЬНОМУ ДОКАЗУВАННІ

Старенький, О. С. (2018). Consequences of non-declassification of procedural decisions, on the basis of which the secret investigative (search) actions were conducted, in criminal procedural proof. Вісник кримінального судочинства(2), 92–106.

Однією з причин низького рівня використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні є відсутність у матеріалах кримінального провадження процесуальних рішень (ухвал слідчого судді про дозвіл на проведення негласних слідчих (розшукових) дій, постанов слідчого, прокурора про проведення негласних слідчих (розшукових) дій), на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні.
Автором статті поставлено за мету за результатами системного аналізу наукових джерел, положень чинного законодавства України та матеріалів правозастосовної практики встановити наслідки нерозсекречення процесуальних рішень, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, у кримінальному процесуальному доказуванні, а також обґрунтувати й запропонувати можливі шляхи їх вирішення.
Робиться висновок, що наслідками нерозсекречення процесуальних рішень, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, у кримінальному процесуальному доказуванні є: 1) неможливість використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій як доказів у кримінальному провадженні через відсутність можливості перевірити та оцінити законність й обґрунтованість проведення негласних слідчих (розшукових) дій, правомірність обмеження прав і свобод осіб, відносно яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також протоколи негласних слідчих (розшукових) дій на відповідність їх вимогам допустимості, належності та достовірності; 2) заявлення стороною захисту клопотань про визнання відповідних результатів негласних слідчих (розшукових) дій недопустимими доказами; 3) визнання процесуальних рішень, прийнятих на підставі відповідних результатів негласних слідчих (розшукових) дій, незаконними та необґрунтованими.
Обґрунтовується, що для забезпечення ефективності використання результатів негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному процесуальному доказуванні у матеріалах кримінального провадження мають бути наявні процесуальні рішення, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, а також клопотання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, з яких у встановленому порядку уповноваженими особами знято гриф секретності. Відповідний гриф секретності повинен зніматися одночасно з розсекреченням результатів негласних слідчих (розшукових) дій, які використовуватимуться як докази у кримінальному провадженні, на підставі рішення прокурора, який здійснює повноваження прокурора в конкретному кримінальному провадженні у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, за винятком випадків, коли розсекречення відповідних матеріалів може завдати шкоди інтересам національної безпеки України.
Доводиться, що протоколи негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками лише у своїй єдності зі процесуальними рішеннями, на підставі яких проводилися ці негласні слідчі (розшукові) дії, можуть бути використані у кримінальному процесуальному доказуванні. Якщо ж у матеріалах кримінального провадження наявні протоколи негласних слідчих (розшукових) дій з відповідними додатками, водночас відсутні процесуальні рішення, на підставі яких проводилися негласні слідчі (розшукові) дії, суд повинен визнати зазначені протоколи негласних слідчих (розшукових) дій із відповідними додатками недопустимими доказами.