Смислове поле роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ»

Охріменко, В. І. (2025). Смислове поле роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ». Studia Linguistica, 26, 77–94. https://doi.org/10.17721/StudLing2025.26.77-94

Статтю присвячено дослідженню смислового поля роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ». Встановлено основні закономірності квантування інформації в зазначеному романі з урахуванням чинників, що протидіють відкритості каналів інформаційного розгортання. Смислове поле роману декадансу Ґ. Деледди «Плющ» містить кванти інформації, що є точками відліку при його дискретизації: референт-суб’єкт, що імплікує усталену оцінку; помешкання, предмети побуту; природні явища. Зазначені кванти інформації є своєрідним каркасом, а їхнє смислове наповнення, зокрема, семантичний компонент тропів, утворює єдність смислового поля. В основі смислотворення знаходяться референтні групи з поляризованою оцінкою, що позначають вищий та нижчий класи тогочасного суспільства Сардинії. Ядром поля є суб’єкт-референт, що належить до певних прошарків суспільства й має усталену оцінку, яка зазвичай розповсюджується на приядерну зону (помешкання, предмети побуту) та периферію (природні явища). Суб’єкт-референт, що належить до вищих прошарків суспільства, оцінюється негативно (як втілення авторської інтенції – зображення занепаду шляхетних родин Сардинії); він виступає домінантним ядром поля. Про зміщення оцінного фокусу до домінантного ядра поля свідчить значно більша кількість тропів, яка належить до домінантної референтної групи. Прослідковується усталеність оцінки та кореляція семантичних компонентів ядра, приядерної зони та периферії у смислового полі роману. Просторовий дейксис під впливом дії поля може набувати оцінного значення. Ключовим тропом роману є розширена антитеза, що знаходиться в основі смислотворення на текстономічному рівні. До складу розширеної антитези входять уподібнення, метафори, епітети, персоніфікації, що об’єктивують смисловий зв'язок між ядром, приядерною зоною та периферією. Поляризована оцінка у смисловому полі художнього тексту виражається через лексичні одиниці оцінної семантики, колірну символіку і антитезу. У романі можна виділити два смислові асоціативні ряди, що утворюються семантичними компонентами найуживаніших тропів. Перший смисловий асоціативний ряд пов'язаний з авторською інтенцією зображення занепаду шляхетних родин Сардинії і містить семантичні компоненти непідконтрольності, знецінення, заперечення існування. Другий смисловий асоціативний ряд пов'язаний з авторською інтенцією вираження неспроможності протистояти спокусам і містить семантичні компоненти відділення, ізоляції, стискання, непідконтрольності, втрати зв’язку з реальністю. Найуживаніші семантичні компоненти тропів є системоформотворчими смислами, оскільки вони відображають основні закономірності функціонування тропеїстики як відображення авторської інтенції роману декадансу.