Про деякі питання регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів
Тип публікації :
Стаття
Дата випуску :
29 грудня 2019 р.
Автор(и) :
Лисаченко , Є. І.
Національна академія внутрішніх справ
Науковий(і) керівник(и)/редактор(и) :
Мова основного тексту :
Ukrainian
eKNUTSHIR URL :
Журнал :
Випуск :
3
ISSN :
2413-5372
Початкова сторінка :
215
Кінцева сторінка :
223
Цитування :
[APA 7] Лисаченко, Є. І. (2019). On certain issues of regulation of investigating judge’s authority to consideration of applications for temporary access to objects and documents. Вісник кримінального судочинства, (3), 215–223. https://doi.org/10.17721/2413-5372.2019.3/215-223
[ДСТУ] Лисаченко Є. І. On certain issues of regulation of investigating judge’s authority to consideration of applications for temporary access to objects and documents. Вісник кримінального судочинства. 2019. no. 3. P. 215—223. DOI: 10.17721/2413-5372.2019.3/215-223 (date of access: 18.07.2026).
Анотація. У статті досліджено практику постановлення слідчими суддями ухвал за результатами розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів. Автором наголошено, що основним призначенням слідчого судді при розгляді вказаних клопотань є здійснення судового захисту прав і законних інтересів осіб, які беруть участь в кримінальному провадженні, та забезпечення законності такого провадження на досудових стадіях. Відповідно до положень чинного КПК України винятково слідчий суддя під час досудового розслідування у справі за клопотанням сторін кримінального провадження вирішує питання про застосування тимчасового доступу до речей і документів як засобу кримінального процесуального доказування. Проте в регламентації повноважень слідчого судді залишаються прогалини, зокрема в частині визначення переліку видів ухвал, які має право постановити слідчий суддя за результатами розгляду клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, що негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в кримінальному провадженні.
Мета статті полягає в дослідженні проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.
Звертається увага на відсутність законодавчої регламентації повноважень слідчого судді постановляти ухвалу про повернення клопотання та відмову у його задоволенні у випадку невідповідності такого клопотання вимогам кримінального процесуального законодавства.
З урахуванням зазначеного автором статті постановлено за мету дослідження проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.
Робиться висновок, що постановлення слідчим суддею ухвали, вид якої не передбачено КПК України, суперечить засаді законності кримінального провадження, негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в рамках кримінального провадження, ефективності кримінального процесуального доказування та формуванні однозначної правозастосовної практики.
Запропоновано доповнити чинний КПК України положеннями про можливість постановлення слідчим суддею ухвал про відмову у задоволенні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів та про їх повернення. Зокрема, у ст. 163 КПК України передбачити процесуальну можливість слідчого судді повернути стороні кримінального провадження клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо воно подане без додержання вимог ст. 160 КПК України, а також доповнити нормою про відмову у задоволенні такого клопотання у разі недодержання вимог ч. 5 ст. 163 КПК України.
Мета статті полягає в дослідженні проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.
Звертається увага на відсутність законодавчої регламентації повноважень слідчого судді постановляти ухвалу про повернення клопотання та відмову у його задоволенні у випадку невідповідності такого клопотання вимогам кримінального процесуального законодавства.
З урахуванням зазначеного автором статті постановлено за мету дослідження проблемних питань регламентації повноважень слідчого судді з розгляду клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів.
Робиться висновок, що постановлення слідчим суддею ухвали, вид якої не передбачено КПК України, суперечить засаді законності кримінального провадження, негативно позначається на ефективному захисті прав, свобод та інтересів особи в рамках кримінального провадження, ефективності кримінального процесуального доказування та формуванні однозначної правозастосовної практики.
Запропоновано доповнити чинний КПК України положеннями про можливість постановлення слідчим суддею ухвал про відмову у задоволенні клопотань про тимчасовий доступ до речей і документів та про їх повернення. Зокрема, у ст. 163 КПК України передбачити процесуальну можливість слідчого судді повернути стороні кримінального провадження клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо воно подане без додержання вимог ст. 160 КПК України, а також доповнити нормою про відмову у задоволенні такого клопотання у разі недодержання вимог ч. 5 ст. 163 КПК України.
Галузі знань та спеціальності :
08 Право
Галузі науки і техніки (FOS) :
Право
Файл(и) :![Ескіз]()
Вантажиться...
Формат :
Adobe PDF
Розмір :
557.69 KB
Контрольна сума :
(MD5):171450217e8256f6df470f3cf00f00be
Якщо не вказано інше, ця робота розповсюджується на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International