Адміністративно-правові механізми реалізації екологічної політики у Федеративній Республіці Німеччина: досвід для України

Сіньова, Л., Грушко, Ж., & Хом’яченко, С. (2025). Адміністративно-правові механізми реалізації екологічної політики у Федеративній Республіці Німеччина: досвід для України. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції, 5, 131-136. https://doi.org/10.32782/2408-9257-2025-5-20

Стаття присвячена комплексному аналізу адміністративно-правових механізмів реалізації екологічної полі- тики у федеративній республіці німеччина, яка вирізняється високою ефективністю та структурною узгодженіс- тю системи екологічного управління в Європі. Досліджено ключові елементи правового регулювання, що забез- печують взаємодію державних інституцій, громадськості та суб’єктів господарювання у сфері охорони довкілля, а також формують високий рівень правової визначеності, інституційної координації та результативності еколо- гічної політики.
Мета дослідження полягає у визначенні сутності, структури та особливостей функціонування адміністра- тивно-правових механізмів екологічної політики німеччини, а також у виокремленні можливостей їх адаптації до національного правового поля україни з урахуванням європейських принципів екологічного врядування та сучасних стандартів сталого розвитку.
Методологічну основу дослідження становлять нормативно-правові акти фрн (BNatSchG, BauGB, BImSchG, UVPG), офіційні документи та аналітичні звіти федеральних органів виконавчої влади та контролю. вико- ристано системний і порівняльно-правовий методи для аналізу інституційної структури та функціональних взаємозв’язків у сфері екологічного управління; структурно-функціональний метод – для вивчення компетенцій органів влади; формально-юридичний метод – для дослідження змісту нормативних приписів; метод узагальнен- ня – для оцінки можливостей імплементації зарубіжного досвіду в українське законодавство.
результати дослідження. установлено, що адміністративно-правові механізми екологічного управління у фрн базуються на стратегічному і просторовому плануванні, інтегрованих дозвільних процедурах та ризик-орі- єнтованому державному контролі. висвітлено роль ландшафтного та територіального планування, обов’язкових процедур екологічної оцінки та підготовки екологічного звіту. розглянуто принцип запобігання шкоді, прозо- рість дозвільних процедур, концентраційний ефект та інтеграцію адміністративних рішень. Проаналізовано діяльність контролюючих органів, систему моніторингу стану довкілля, ризик-орієнтований підхід до інспек- ційної діяльності та інститут асоціативного позову як ефективний механізм демократичного контролю за діями адміністративних органів.
Перспективи застосування. в умовах євроінтеграційного курсу україни адаптація елементів німецької моделі інтегроване екологічне планування, прозорі та концентровані дозвільні процедури, науково обґрунтований моніторинг та ефективні механізми участі громадськості й судового контролю – сприятиме підвищенню інституційної спроможності національної системи екологічного управління, гармонізації українського законодавства з європейськими стандартами та зміцненню екологічної безпеки.