Ще раз про характер народу і  характер мови: міф чи реальність

Космеда Т. Ще раз про характер народу і  характер мови: міф чи реальність. Українське мовознавство. 2016. Вип. 1 (46). С. 66-77.

У статті йдеться про дискусію стосовно актуальності й чинності теорії “мовної відносності” Сепіра-Уорфа, в основу якої покладено факти порівняння й інтерпретації явищ мови і культури, вивчення їхньої взаємодії і взаємовпливу і, як наслідок, виокремлення феноменів “характер мови” і “характер народу”. Доводиться некоректність заперечення проблематики лінгвокультурології, понять мовної та концептуальної картини світу, мовного світобачення, світовідчуття і світорозуміння. Розвінчуються міфи щодо статусу та специфіки функціонування української мови. З проблематикою лінгвокультурології деякі науковці недоречно пов’язують явище лінгвонаціоналізму, що однак може виявлятися лише в умовах функціонування домінувальної (панівної) мови соціуму, мови, що нав’язується. Мовознавці доводять факт русифікації в українському мовному просторі, українській лінгвокультурі, її вплив на характер нації і характер мови, що має вияв на всіх рівнях мовної системи. Лінгвонаціоналізм за сприятливих умов замінюється на лінгвопатріотизм, який має частковий вияв у сучасній українській лінгвокультурі.