Про формування наносів на давніх і сучасних косах Кілійської (пізньоголоценової) дельти Дунаю

Шуйський Ю. Д., Вихованець Г. В., Гижко Л. В., Орган Л. В. Про формування наносів на давніх і сучасних косах Кілійської (пізньоголоценової) дельти Дунаю. Фізична географія та геоморфологія. 2020. Вип. 3–4 (101–102). С. 52–59.

У роботі представлено результати виконаного авторами гранулометричного аналізу берегових наносів в районі розпорошення вздовжберегового потоку наносів на підставі масового взірцювання на давніх реліктових та сучасних акумулятивних формах на березі Жебріянської бухти в межах гирлової області Дунаю (це завдання ніколи не вирішувалося). Застосовані стандартні методи літодинамічних досліджень. В статті наведені результати дослідження зразків піщаних відкладів на давніх реліктах і на піщаних косах сьогодення («грінду» – з румунського grindu: загальновизнаний міжнародний термін: віялоподібна генерація хвильових валів на ділянках розпорошення вздовжберегових потоків наносів) в північній частині гирлової області Дунаю. Для цього використані 24 взірці (рівнозначно – зразки): 12 на вершинах еолових пагорбів та 12 – між пагорбами та грядами. Додатково на середній частині Жебріянської коси був відпрацьований типовий береговий пересік, на якому було вилучено 24 взірці, відповідно до рис мікрорельєфу. Вперше в береговій літературі зроблені співставлення гранулометричного складу наносів, якими побудовані давні та сучасні генерації хвильових піщаних валів в межах Кілійської частини дельти Дунаю. Отримані взірці були оброблені в лабораторії стандартними методами водного та решетового аналізу. Результати обробки були винесені на гістограми та інші види графічного зображення, що дозволило співставити та проаналізувати співвідношення складу найновіших та реліктових грінду. Доведено, що давні генерації грінду живилися наносами з тих джерел і за тими ж закономірностями, що й сучасні. Обидва вони складені тими ж мінералами, серед яких максимальний вміст мають кварц, кальцит, польові шпати, магнетит, з відповідною щільністю (2,6-2,7 г/см3, підвищена у кальцита). Останніми десятиріччями зникли з пляжів та меж грінду т.з. «карпатський гравій», що є частками з раньо-голоценової тераси давнього Дністра, яка в наші дні розташовані на дні Чорного моря в середовищі хвильового впливу. Синтетичний склад сучасних відгилків грінду характеризується пониженим вмістом фракцій ≥ 0,5 мм та ≤ 0,1 мм. Керуючою є фракція 0,25-0,5 мм (56-61%), хоча на давній реліктовій формі вона може сягати 69-75%. Пересічна концентрація другої за значенням фракції 0,1-0,25 мм є на диво стійкою на грінду різного віку, а саме 20-22%, в т.ч. на пляжах, на вершинах валів та в міжвалових пониззях. На формах різного віку дуже схожою виявилась форма частинок, провідне значення мають бали обкатаності № 3-4. Гранулометричний склад на ділянці розпорошення потоку наносів дозволяє визначити поведінку частинок гірських порід в рухомому водному середовищі, будову відкладів та осадових порід прибережно-морського, дельтового та еолового походження.